Відомий український тренер Сергій Ковалець прокоментував своє призначення наставником першолігового «Поділля» з Хмельницького.
— Сергію Івановичу, скучили за роботою на тренерському містку, адже ваша творча пауза була вже майже півтора року?
— Звісно. Читання лекцій, робота експертом чи консультація академій також є певним досвідом, але активна тренерська діяльність є в цьому плані пріоритетом.
— Ви згадали про роботу експерта. Продовжуватимете діяльність у цьому напрямку?
— Я не проти, але якщо це не заважатиме моїм прямим обов’язкам. Робота на телебаченні також дуже важлива. Деколи хочеться донести свої думки вболівальникам від професійного тренера в плані тактики на гру, стратегії команд, це цікаво і корисно для самого фахівця.
Не ставитиму себе нарівні з Алексом Фергюсоном чи Жозе Моуріньо, але ці спеціалісти також, коли їм дозволяв час, брали участь у подібних проектах.
— Минулого тижня ви очолили «Поділля». Хто запропонував вам цю роботу?
— Після матчу «Прикарпаття» — «Поділля», коли у відставку подав Віталій Костишин, я зустрівся із мером Хмельницького Олександром Сергійовичем Симчишиним. Під час розмови ми дійшли згоди про те, що я готовий стати головним тренером «Поділля».
— Символічно?
— Мабуть. (Посміхається). 35 років тому я зіграв останній поєдинок за «Поділля» та перейшов до «Динамо». Через 35 років повернувся в дорогий моєму серцю клуб уже в якості головного тренера.
— Наскільки сильні у «Поділля» фінансові тили, щоб якісно працювати?
— На цю тему поки що не хочеться говорити. Усі ми розуміємо, наскільки складна зараз ситуація в країні через російську агресію. І лише завдяки нашим воїнам країні вдається не лише виживати, а й багатьом людям — займатися своєю улюбленою справою.
Збірна України, а також клуби, які представляють країну на міжнародній арені, показують, що ми незламні. Футбол певною мірою є провідником між Європою та Україною. Це доводить, що ми хочемо перемогти.
— Ви обговорювали із керівництвом клубу завдання команди?
— Контракт підписано до кінця сезону із можливістю продовження ще на один рік. Нині можна ставити найвищі завдання, але треба розуміти, що першочергова мета — побудувати команду гарного рівня та намагатися показувати якісний футбол.
— Через тиждень роботи та одного зіграного матчу, які перспективи ви бачите у «Поділля»?
— Арсен Венгер якось сказав, що вболівальник вибачить усе, окрім байдужості. І ось якраз у поєдинку проти «Агробізнесу» (1:1) хмельницький глядач після закінчення матчу аплодував команді. А це дорогого варте.
— До закінчення осінньої частини першості «Поділля» має зіграти два матчі — лобова гра проти тернопільської «Ниви» та зустріч з одним із лідерів турнірної таблиці — дербі з «Епіцентром».
— Усі команди Першої ліги у Групі А амбітні, тому на нас чекають два дуже складні, але й цікаві протистояння. «Нива» та «Епіцентр» — це колективи, які мають свої завдання, і їх очолюють кваліфіковані наставники.
— У вашому першому матчі проти лідера турніру «Агробізнесу» мало хто ставив навіть на нічию для «Поділля». Результат (1:1) можна назвати певною мірою несподіваним?
— Важко сказати. І в першому і в другому таймі ми мали непогані відрізки в грі, іноді суперника виручав воротар. Якщо говорити загалом про гру, то Поділля могло як виграти, так і програти. Підсумок поєдинку, гадаю, закономірний.
— Хто входить до вашого тренерського штабу?
— Мої помічники — це Олександр Мандзюк (донедавна очолював аматорський клуб «Колос» із Полонного), Олександр Жданов, Олександр Дзюбчик (тренер із фізичної підготовки) та Андрій Федоренко (тренер воротарів).
— Повертаючись до перспектив «Поділля». Керівники клубу мріють про те, щоб у недалекому майбутньому побачити «Поділля» у найвищому українському дивізіоні?
— Час покаже. (Посміхається). Наразі головне — гідно дограти в осінній частині сезону, посилитися, побудувати гру, а вже потім говорити про якісь грандіозні плани.
Сергій Дем’янчук