Віктор Хлус: «В наші часи з теперішніх гравців «Динамо» в кращому разі кілька могли б грати в дублі»

Колишній нападник київського «Динамо» Віктор Хлус оцінив гру киян у матчі 4-го туру Ліги Європи проти «Ференцвароша», який закінчився їхньою дошкульною поразкою 0:4.

— Чим можна пояснити катастрофу київського «Динамо»?

— Небажанням гравців битися на футбольному полі. Безвольність і апатія — ось що ми спостерігаємо. Мені, істинному шанувальнику «Динамо», який провів у клубі найкращі роки, складно зрозуміти падіння команди в безодню. Коли закінчив грати в «Динамо», мені довелося виступати в маленькому провінційному шведському клубі «Ельфсборг», де на той момент не було навіть готелів. Але зараз ця команда перебуває вище в турнірній таблиці, ніж «Динамо», з перемогами, із забитими м’ячами і набраними очками. Про що це говорить? Що політика клубу була вибудувана правильно. Відчуйте різницю! У минулому турі «Ельфсборг» обіграв «Рому», яка перед цим обіграла «Динамо». Учора шведи зіграли внічию з «Брагою», а кияни після гри з «Ференцварошем» читають табло, де написано 0:4. Напевно, настав час замислитися, а чи туди ми йдемо? Навіть важко пояснити, чому «Динамо» в такому жалюгідному стані? Гравці, виходячи на поле, не думають про гру, а перебувають у якійсь прострації. Важко коментувати ганьбу, яку ми побачили вчора від нашого гранда. Хтось каже, що в грі ми влучили двічі в поперечину, отже, потрібно влучити 10 разів у штангу, щоб забити хоча б перший гол у Лізі Європи. У чотирьох матчах — нуль забитих м’ячів. І знову для порівняння в «Ельфсборга» — сім голів. І найголовніше — на полі немає ігрової дисципліни.

— Приклад, коли немає ігрової дисципліни, можна побачити в Шапаренка. Останнім часом він часто на полі (і це вже не вперше) лізе в непотрібні сутички, розмахуючи руками перед обличчям суперника, витрачає енергію не на гру…

— Зі свого досвіду можу сказати, якщо Шапаренко прийде в якийсь закордонний клуб, йому доведеться пахати на полі, щоб забрати м’яч і самому щось зробити. Кожен день, у кожній грі доведеться доводити спроможність і потрібність для команди. Це в «Динамо» йому дають паси, і він ходить чистеньким на полі. Там такого не буде. Так, він якісний футболіст із хорошими задатками, але класний гравець підтверджує це в кожній грі, а не один раз у п’яти поєдинках. І клас потрібно показувати не в чемпіонаті України, який за рівнем дуже слабкий, а саме в таких баталіях, як єврокубкові матчі та виступах за збірну.

— Окрім великої проблеми в атаці (нуль забитих м’ячів), така ж проблема і в захисті. Два центральні захисники Михавко та Біловар зіграли дуже слабко. Атакувальні гравці тікали від них, і забивали з-під них. Згодні?

— Раніше, коли я був гравцем, у кожній команді були класні нападники: у «Динамо» — Блохін і Онищенко, у «Шахтаря» — Старухін і Грачов, а також в інших клубах, усіх перерахувати не вистачить місця. Тренер перед грою говорив: «Я вас прошу, щоб до цих гравців м’яч не доходив». Зараз і не доходять м’ячі до нападників, не тому, що це не дають зробити, а просто немає майстерності. От віддати пас як Кабаєв, — у ноги супернику, — після чого нам забивають, це гравці «Динамо» вміють (сміється). Але є ж захисники, які повинні вміти грати один в один і виправляти такі ляпи Кабаєва. І тут у нас усе дуже погано! Якби проти мене грали такі захисники як зараз, то отримували б троячку ще в першому таймі. Але «Динамо» отримало все ті ж м’ячі у свої ворота, щоправда, у другому таймі (сміється). Навіси, простріли все проходить через захист, нападники спокійно забивають по центру штрафного, легко обіграють один в один, тікають і забивають, як було у випадку з Біловаром. Центральні захисники дозволяли супернику робити все.

— Хтось шукає причину такої великої поразки у вилученні Дубінчака вже на 17-й хвилині. Чи доречно?

— Так потрібно було не допустити цього. Як суперник проліз, обійшов Дубінчака, який не знайшов нічого кращого, ніж за межами поля в’їхати з піднятою ногою в гомілкостоп атакуючому? У Дубінчака немає ні класу, ні вміння думати. Клас гравця, плюс розум — це результат. Робити правильний і чистий підкат потрібно вчити з дитинства, а стрибнути прямою ногою багато розуму і не потрібно. Нехай звинувачує тільки себе, що підвів команду.

— У «Ференцвароша» вийшло взяти реванш за фінал Кубка Кубків 1975 року, де «Динамо» перемогло 3:0.

— Важко порівнювати ті часи, і теперішні. Тоді «Динамо» складалося із зірок, і команда була зіркою світового футболу. Нинішнє покоління… ех, нічого не хочеться говорити. Думаю, з теперішніх гравців у кращому разі кілька могли б грати тільки в дублі. З ким брати очки, як не з «Ференцварошем»? Поки що в майбутнє дивимося із сумом.

Сергій Шебек