Український тренер Руслан Костишин поділився враженнями від поєдинку Ліги націй між збірною Албанії і збірною України (1:2).
— Порівняно з матчем у Батумі, наш тренерський штаб зробив чотири зміни у стартовому складі. Це було правильне рішення Сергія Реброва?
— Так. Все правильно зробив наш тренерський штаб. Матчі проти Грузії та Албанії поділяло лише два дні. Нам потрібні були свіжі гравці, які б додали в інтенсивності. З, так званих новачків, двоє і стали авторами забитих м’ячів, йдеться про Зінченка та Яремчука.
До речі, раніше ми бачили, як Судаков та Шапаренко буквально дублюють позиції один одного. Тепер Микола залишився на лаві запасних, а Олександр Зінченко розташовувався трохи правіше від центру. Він, чудово граючи лівою ногою, зміщувався ближче до центру поля і був дуже небезпечний. Напевно, Зінченко може грати на всіх позиціях, окрім центрального захисника.
— Вже на 10-й хвилині матчу ми вигравали з рахунком 2:0. Таке рідко побачиш у виконанні нашої команди.
— Погоджуся. Це був дуже гарний та якісний початок гри. Наша активність з першої хвилини і привела нас до перемоги. І якщо перший гол Зінченко забив, пробиваючи після рикошету, другий гол був забитий внаслідок класної атаки. Там все було зроблено майстерно, в один дотик. Яремчук лише завершив зусилля партнерів.
— Чи погодитеся ви, що перший тайм поєдинку в Албанії був для нашої збірної найкращим у 2024 році?
— Мабуть, так і є. Це був якісний футбол у виконанні наших футболістів. Наші хлопці забили два голи та повністю володіли ситуацією на футбольному полі. Тут відзначу правильну гру Зінченка у середині поля. Коли треба було, він загострював гру, коли була необхідність — притримував м’яч. Господарі так і не знайшли контраргументів. Така перевага української збірної, до перерви, була зумовлена перебігом матчу.
— А ось що трапилося в другому таймі, коли вже господарі, які підбадьорювали своїх фанатів, кинулися в атаку…
— Так часто буває. Напевно, впевненість наших гравців перейшла у самовпевненість. Сілвіньо змінив структуру гри своєї збірної, футболісти господарів почали пресингувати. Якщо каже загалом, то я б говорив про те, що це футболісти збірної Албанії заслужили на забитий м’яч. Щодо пенальті у ворота Трубіна у мене немає питань. Наш воротар фолив і португальський арбітр Жоао Пінейро у всьому розібрався без системи VAR. Однак результат був надзвичайно важливим для обох команд.
— За рахунку 1:2 ви побоювалися за підсумковий рахунок, адже грати залишалося ще близько 20 хвилин?
— Коли Албанія реалізувала 11-метровий, побоювання закрадалися. Але, на честь наших хлопців, вони нічого не дали створити противнику біля наших воріт. Сергій Ребров вчасно зробив заміну, освіживши гру та й вихід Таловєрова на футбольне поле себе виправдав. Гра в три центральні захисники допомогла набути спокою за численних стандартів біля наших воріт.
— Загалом виходячи з побаченого, це була закономірна перемога нашої збірної?
— Так. Це був важливий матч, виходячи із турнірної ситуації як для збірної України, так і для збірної Албанії. Другий тайм ми провели, граючи за рахунком. Не забудемо, що наші гравці зіграли в Батумі та Тирані у той час, як албанці провели обидва матчі у рідних стінах. Ми витримали високий темп поєдинку та заслужили на три очки.
— Друге місце у нашій групі Ліги націй — хороший показник?
— Тут можна подискутувати. На мою думку, наш кадровий потенціал дозволяє говорити про те, що наша збірна була найсильнішою у нашому квартеті команд. Ми цілком могли фінішувати на першому місці у групі. Однак ми дуже погано розпочали цей цикл, програвши Албанії та Чехії. Наші помилки і не дозволили нам безпосередньо кваліфікуватись до групи А.
— У нинішній Лізі націй у нас було п’ять дебютантів збірної — Кабаєв, Калюжний, Сич, Назаренко та Криськів. Хто з цих новачків вам найбільше сподобався?
— Іван Калюжний. Він і зіграв найбільше — 4 матчі, та й показав добрий рівень майстерності. Будь-коли, будь-якій команді потрібна свіжа кров. Команда — це живий організм, і її необхідно омолоджувати. Видно, що наш тренерський штаб стежить за кандидатами, і всі вони репрезентують УПЛ. Непогано проявляє себе і Назаренко, він має гольові моменти в кожній грі. Так, йому буде трохи складніше, адже на його позиції грають Віктор Циганков та Олексій Гуцуляк.
— Це був заключний матч для національної збірної України у 2024 році. Які проміжні підсумки можна підбити?
— З історії ми знаємо, що запам’ятовується останнє. Ми виграли у Тирані і настрій у всіх гарний. Чекатимемо на жеребкування плей-офф Ліги націй. Із наших можливих суперників — Бельгії, Шотландії, Сербії та Угорщини — важко вибрати когось одного. Зачекаємо трохи. 19 листопада був 1000-й день війни, яку розв’язав агресор проти нашої країни. Такого дня ми не могли зіграти по-іншому. Зрозуміло, що наші футболісти хотіли порадувати наших воїнів, для них це була надмотивація. Усі ми б’ємось за перемогу, на різних напрямках, і в цьому наша сила.