Відомий тренер Олег Дулуб поділився враженнями від жеребкування фінального турніру Євро-2025 U-21.
— Жереб оцінюю 50/50: і пощастило, і не пощастило одночасно. Чому не пощастило? Бо випали достатньо сильні збірні на рівні молодіжного футболу. А пощастило, оскільки, якщо Україна гратиме в агресивний футбол, що притаманно українським командам, то з’являються хороші шанси на успіх в матчах з Нідерландами та Данією.
Так, на папері саме нідерландці є фаворитами. Їхній футбол перебуває, не сказати що на підйомі, але на стабільно високому рівні. Мені свого часу доводилося працювати з нідерландцями, а вони роблять акцент саме на розвиток гравців та поступове підведення під першу команду. Тому результат — 10 перемог з 10 у групі відбору — говорить сам за себе. Випадково досягти таких показників неможливо.
Я б насправді й Фінляндію не скидав з рахунків, група дійсно доволі рівна. Фіни свого часу зробили серйозний акцент на розвиток футболу, тренерських кадрів та інфраструктури. Саме тому вони мають досить хороший вигляд на молодіжному рівні. Думаю, що у цій групі можна очікувати на сюрпризи з боку фінів, данців та негативний з боку нідерландців.
— А загалом як оціните виступ молодіжної збірної України у відборі на Євро-2025? До останніх матчів команда йшла дуже впевнено, очолювала групу, а далі: дві поразки і друге місце, що не може не залишати неприємний осад.
— Збірна провела відбір на достатньо високому рівні. Просто коли задача з виходом на Євро була вирішена, то, ясна річ, що важко мотивувати гравців, бо вже була гарантія проходу з другої сходинки. Це більше питання психології, а не тактики чи ще чогось. Дуже важко підтримувати високий рівень мотивації, коли основна задача вже досягнута.
Варто розуміти, що матчі в категорії U-21 вже є націленими на результат. Тому виконання завдання з виходом на Євро говорить, що збірна Мельгоси рухається у правильному напрямку.
— Команда у Мельгоси зібралася доволі потужна з дуже хорошими гравцями. Тут і Бражко, Батагов, Рубчинський, Очеретько, Волошин, Краснопір — продовжувати можна довго. А кого з гравців молодіжної збірної ви відзначили б як ключового у «синьо-жовтому» колективі?
— Відзначу Бражка та Батагова — це ключові гравці. Не хочу нікому давати жодних порад, чи нав’язувати свою думку, але всі футболісти, яких ви перелічили, перебувають на підході в національну збірну України. Вони стабільно грають у власних клубах, демонструють доволі непоганий рівень майстерності. Ці гравці можуть замінити виконавців національної збірної без втрати в якості, як наприклад той-таки Бражко.
Батагов? Якщо він матиме стабільну практику в «Трабзонспорі», то у нього є хороша перспектива стати гравцем національної команди України. Чому? Хороша антропометрія, швидкість та ліва нога, зокрема перший пас — таких одиниці. Перспективи у нього дуже хороші. Питання лише в тому, як далі розвиватиметься його кар’єра у турецькій суперлізі. Можливо, йому краще було б почекати пропозиції з якіснішого чемпіонату.
— У складі молодіжної збірної України часів Руслана Ротаня були очевидні зірки — Судаков, Бондаренко, Трубін та Мудрик. Нині команда Мельгоси таких гучних імен немає, проте виглядає набагато збалансованішою.
— Ті хлопці Ротаня були все-таки старшими — на рік-два, що на цьому рівні відіграє важливу роль. Другий момент — це те, що ви зазначили: у попередньої молодіжки були більш зіркові гравці, але не було такої збалансованої команди, яка є у Мельгоси.
Футбол — це командний вид спорту. Насправді ж грають не 11 на 11, а 23 проти 23, залежно від того, скільки футболістів у заявці. Зараз, з урахуванням можливості робити п’ять замін, ти починаєш матч із однією командою, а під кінець гри, якщо випускаєш п’ять свіжих гравців, маєш уже іншу, з іншими зв’язками.
Дуже важливий і командний дух. У всіх сильних колективах існує здорова атмосфера в роздягальні, що створює міцні зв’язки всередині команди. Коли в тебе зібрані зіркові гравці, то ти, в кращому випадку, можеш розраховувати на 11 виконавців. А в збалансованому колективі ти маєш 15-20 бойових одиниць, на яких можна покластися.
— Євро-2025 відбуватиметься у Словачинні аж влітку, проте цікаво дізнатися як ви оцінюєте перспективи молодіжної збірної на цьому турнірі саме зараз. Чи спроможний колектив Мельгоси повторити успіх команди Ротаня, яка дійшла до півфіналу чемпіонату Європи-2023?
— Для молодих футболістів притаманна нестабільність. Ось, наприклад, якщо Україна гратиме проти Нідерландів, то в конкретний день, під час цього матчу, потрібно бути кращим за суперника. Хоча загалом Нідерланди можуть бути і сильнішою командою.
Якщо Україні вдасться це зробити, то вона може далеко зайти на цьому турнірі. Тут важлива роль тренерського штабу — робота над психологією гравців, правильна підводна конкретних гравців під конкретну гру. Група в України, повторюся, дійсно рівна, тому кожен матч буде вирішальним.
— А кого ви вважаєте головними фаворитами Євро-2025? Кубок завоює збірна, чия національна команда перебуває у топі? Чи все-таки у молодіжному футболі, на відміну від дорослого, у колективів, на які ніхто не ставить, є значно більші шанси стати чемпіонами?
— Думаю, що на такому турнірі переможцем може стати команда, на яку перед початком змагань ніхто не ставив. Це стосується і української молодіжки, оскільки її національна команда не входить до числа найкращих у Європі.
Але у молодіжному футболі все одно багато що порівнюється саме з дорослими збірними. На великих турнірах частіше перемагають ті команди, чиї національні збірні, мають солідний досвід та традиції проходження якнайдалі на серйозних змаганнях.
Згодом у молодіжній збірній змінюються гравці, але фахівці, напрацювання, аналітика та тренерські штаби у провідних футбольних країнах зазвичай залишаються незмінними. Саме тому такі команди, як Нідерланди, Німеччина, Іспанія, Франція, Італія, постійно входять до числа фаворитів. Проте цілком можливі й сюрпризи. Завжди є шанс, що до цієї еліти приєднається команда, на яку не ставили.
— Андрій Шевченко, коли став президентом УАФ, наголошував на необхідності створення вертикалі збірних. Як наразі оціните роботу в цьому напрямку?
— Мені важко говорити конкретно про роботу інституту збірних, оскільки я не перебуваю всередині цього процесу. Проте ми можемо оцінювати якість роботи кожного окремого тренерського штабу. На даний момент команда Мельгоси лише на початку цього довгого шляху.
Якщо вдасться якісно вибудувати інститут збірних, де тренери команд U-21 та U-19 працюватимуть у єдиному напрямку, то гравці зможуть безболісно підніматися по цих сходинках, маючи добре відпрацьовану платформу для зростання.
У країнах Західної Європи, починаючи зі збірних U-18/U-19, стоїть одна задача — виграш матчів та турнірів. Тому твердження, поширене у пострадянських країнах, що у такому віці найголовніше навчити гравця грати у футбол, є некоректним. У футбол вчать грати до 16 років. А після цього головне — здобувати позитивний результат, перемагати, бо це фактично завершальний етап підготовки до професійного дорослого футболу.
Владислав Лютостанський