Екс-наставник київського «Динамо» Йожеф Сабо поділився враженнями від вчорашнього матчу своєї колишньої команди проти іспанського «Реалу Сосьєдад» (0:3) в 6-му турі основного етапу Ліги Європи.
— «Реал Сосьєдад» буквально переїхав нашу команду! Таке враження було, що на перший тайм на поле вийшов тільки Бущан, а всі інші динамівці залишились в роздягальні… У іспанської команди було все — швидкість, техніка, пресинг, перехоплення. Цікаво, що в перерві я абсолютно вірно передбачив, що буде далі — що «Реал Сосьєдад» змінить півкоманди, заспокоїть гру, зніме пресинг, тобто погодиться на рахунок 3:0. А навіщо їм здобувати більшого?
— Чому «Динамо» було таким безпораднім?
— Просто немає майстерності, і все. Я не знаю, як зараз проводять тренування. В той час, коли я грав, а також, коли я тренував «Динамо», філософія була така: недостатню майстерність ти повинен компенсувати фізикою, бути в цьому компоненті на голову вище суперників, і зупиняти їх бажано подалі від свого штрафного майданчика.
Згадайте, в цьому матчі іспанці весь час були відкриті — ніхто з динамівців їм не заважав. А якщо переглянути поєдинки «Реала Сосьєдад» в чемпіонаті Іспанії, то відразу побачите, як опоненти там їм п’ятки відривають, і продихнути навіть не дають… Наші футболісти абсолютно не вміють грати один в один — з цим повна катастрофа, і всі неприємності починались саме з програшу чисельних мікро-дуелей.
— Попов, напевно, провів один з найгірших своїх матчів в кар’єрі?..
— Він важкий, і більше схожий на боксера, а не на футболіста. І щодо пенальті… Ну як можна бити по ногах опонента, який до твоїх воріт і до тебе вже повернувся спиною, і вже виходить зі штрафного майданчика? Випхай акуратно цього суперника, і все.
— Заміни були вчасними? І взагалі — вони на щось вплинули?
— Ні, звичайно, бо «Реал Сосьєдад» переключив швидкості, перестав давити, думав же, мабуть, про наступний поєдинок.
— Чи є провина в такому результаті Олександра Шовковського?
— Як кажуть: тренер завжди винен в поразці… А з іншого боку, що Шовковський зараз з цим усім зробить? Кінець року вже, може футболісти «Динамо» й втомилися, не знаю.
— У січні «Динамо» потрібно провести ще два поєдинки Ліги Європи. Чого від них чекати, і як готуватися?
— Думаю, тиждень-два динамівцям дадуть відпочити. А от з набором форми проблеми будуть, бо навряд чи встигнуть нормально підготуватися. Що стосується суперників, то якщо вже ризьку РФШ не обігрувати, то тоді я не знаю, навіщо взагалі на поле виходити… Боюсь, що від «Галатасараю» ми також три-чотири м’ячі отримаємо.
— Довелось почути таку думку, що наразі український клубний футбол відкотився до рівня першої половини 90-х років…
— Та ні… Зараз ці гравці навіть м’яч не можуть відібрати! А в 90-ті роки, так, було чимало труднощів, але ж у футбол вміли грати, непоганий рівень тримали і потім поступово вийшли на дуже пристойні показники, і з топ-командами на рівних боролися.
Після війни довго доведеться наш футбол підіймати. Думаю, 10 років на це піде, не менше. Чому я так оцінюю ситуацію? А ви подивіться, яка катастрофа з нашими дітьми у футболі відбувається. Багатьох талановитих хлопців батьки вивезли в Європу, часто — в хороші клуби. І вони звідти в Україну вже не повернуться.
Олег Семенченко
Ему рот нельзя раскрывать
А Сабо молодец
Ему рот нельзя раскрывать
А Сабо молодец
Вся страна увлеклась токсикоманией .
Работаешь с пацанятами , всего себя до последнего
оставляешь на тренировках, а потом этих же пацанят из подвалов вытаскиваешь с полиэтиленовыми мешками на головах и с испарениями в мозгах.
Вот так мы теряли провинцию , да и в столицах футбольных ситуация была не лучше