Вихованець київського «Динамо» Денис Олійник прокоментував УПЛ ТБ своє рішення завершити ігрову кар’єру.
— Футбольний шлях короткий. Хоча я провів 20 років на професійному рівні. Було дуже багато хороших моментів та досвіду. Я мав діючий контракт до кінця сезону з ЛНЗ, але прийняв рішення і вважаю його зваженим.
— Можете пояснити причини?
— По-перше, я дещо втомився психологічно. Я хочу завжди перемагати. Я не той футболіст, який буде сидіти на лавочці і буде задоволеним від того, що є в команді. До того ж я вступаю на тренерську ліцензію »А" і не хочу втрачати час, адже коли ти діючий футболіст, ти не можеш вчитися. Якби я не зробив це зараз, я би втратив цілий рік.
— Що з вашої карʼєри згадується передусім?
— Найперше — це «Динамо», адже я був в академії і пройшов усі сходинки до основної команди. Я мав мрію грати за першу команду і вона здійснилася.
Також згадую «Металіст». Чудові 2,5 роки. Тренер, який правильно використовував мене на полі, знав як зі мною поговорити, як мотивувати і коли треба »напихати". В «Металісті» я отримував велике задоволення від футболу.
«Дніпро» також був класним клубом, прекрасний колектив, кайфував від процесу. Але там у мене не склалися відносини з Хуанде Рамосом. Згадую цей клуб з теплом в серці. А найбільше, мабуть, я навчився у «Вітессі». В плані життя та відношення до футболу, там був топовий тренер (Петер Бош, нині тренер ПСВ — ред.).
В 31 рік думав завершувати з футболом, навіть підготував лист про це. Коли я був у Фінляндії, я мав мету повернутися в Україну і довести усім, хто вважав мене збитим льотчиком, що це не так. Дуже вдячний Скрипнику, що запросив мене у «Ворсклу». У мене була мрія — завершити карʼєру в Україні.
— Які ваші подальші мрії?
— Я буду багато вчитися. Домовився з Петером Бошем, що приїду до нього, аби подивитися тренування та поспілкуватися, аби глибше розуміти процеси. У мене дуже великі амбіції. Яким я буду тренером — покаже час.