Відомий футбольний експерт Олександр Сопко поділився своїми думками щодо кризи в українському клубному футболі.
— Нинішній футбол в Україні чимось нагадує 90-ті роки, коли розвалилася колишня футбольна система. Футбол дуже впав у якості, у видовищності, в інтризі, в інтересі глядачів. Тоді було чутно дзенькіт м’яча за межами стадіону, робочі розмови футболістів (мати...), тому що глядачів не було. Така сумна картина була.
На жаль, дещо подібне спостерігаємо і зараз, бо багато матчів, чи навіть практично всі, відбуваються без глядачів, і це, звісно, пригнічує всіх — і тих, хто футбол по телевізору дивиться, і передусім самих футболістів, бо вони грають в атмосфері, в якій не відчувають емоцій. Немає підтримки з боку трибун, не відчувають свого вболівальника, а вболівальник не підганяє команду, не стає 12-м гравцем. Нікому навіть крикнути з трибуни на твою адресу зауваження, або навпаки підтримати.
Футбол — це процес обопільний — футболісти дають емоції глядачам, а глядачі — гравцям. Усе це нагадало мені 90-ті... Причини зрозумілі, і вони зараз зовсім інші. І тут потрібно сказати, що слава богу, навіть у такій ситуації, в якій перебуває країна, ми знаходимо можливість проводити чемпіонат. І потрібно подякувати всім, хто займається організацією чемпіонату, і суддівському корпусу, подякувати і підтримати власників клубів, які в цей непростий час не кидають футбол і футболістів, намагаються триматися разом до кінця.
Звісно, рівень гри не міг залишитися колишнім, бо немає уособлюючої її частини — футболістів, які підтягували на свій рівень усіх, і які були прикладом, на яких могли рівнятися особливо молоді гравці, а не тільки конкурувати з ними. Якщо згадаємо золоте десятиліття, особливо — з 2005-го до 2015 року, то в практично кожній команді була плеяда іноземців, які не просто приїжджали заробити, а реально витягували команди на новий якісний рівень.
У цьому був наш прогрес — у всіляких коефіцієнтах — європейських, світових, і клуби входили до вісімки, і навіть до сімки найкращих. Але посипати голову попелом не варто. Ще раз повторю: ми існуємо, і футбол живе, і коли повернемося, я впевнений, у хороші часи, то підемо шляхом розвитку. Головне зараз — не втратити молоде покоління, не втратити академії, школи, постаратися створити умови для наших юних талановитих гравців, щоб не всі вони виїжджали за кордон, і тоді, впевнений, джерело наше футбольне не вичерпається, зійдуть добрі сходи. Футбол підніметься на той рівень, якому ми раділи, — вважає Сопко.