Йожеф Сабо: «Ярмоленко — молодець. Я було думав, що він вже закінчує…»

В 1966 році,тоді коли зими були дуже навіть морозні,Динамо грало з Селтіком в лютому там і програло 0-3. Йожеф Йожефович грав тоді. Гра проходила на геть розкисшому полі, тоді ніяких підігрівів не було і така грязюка була досить незвична для наших,тому що сезон у нас починався з кінця квітня і закінчувався на початку жовтня,без перерви, і до таких полів ми не звикли. Матч відповідь зіграли в Тбілісі 1-1. Тоді це точно була гра серед зими

Мне понравилась вторая половина 1-го тайма . Выбегали на ворота 3-4 раза в контратаках и имели прекрасные возможности . Шапаренко и Волошин ушли и мощь пропала .

Да Андрей вчера выстрелил.это хорошо.Для болельщиков тем более.Посмотрим что покажет дальше,хотя всё же возраст берёт своё.

Мабуть не потрібно так вже боготворити Ярмоленка, так в учорашньому матчі вистрілив і це добре, але всі ми чудово розуміємо, що це уже давно не той Андрій якого ми привикли бачити і хотіли би бачити. Йому уже важко грати на тих швидкістях які пропонує сучасний футбол, йому уже рідко вдаються його коронні фінти, де поділися його зміщення в центральну зону і удари з лівої по воротах із за штрафної. Так що, як би не було сумно, але потрібно признати що футбольна кар'єра Ярмоленка добігає свого завершення. І мабуть буде дуже символічно якщо Динамо завершить цей сезон чемпіонами, в нагороду Андрію за відданість.

ЙоЙо, 59 рочків збігло, ціле життя, ще Біба може памятає

"В моей жизни не помню такого, чтобы в разгар зимы, в январе, команда играла официальный матч". (с.)

В январе 1966 года две игры с "Селтиком" в Кубке кубков. В одной из них, Сабо забил гол.

Скромность - черта дяди Ежика.

Як на мене, Ярмола показав тим татуйованим мажорам, що у футбол грають не понти з татухами, а бажання і самовіддача. Всякі бражки з шапаренками вчора отримали майстер-клас від Андрія. Респект і повага Андрію.

У Ярмоли не одне тату)... Ти ж кричав, що Галатасарай не помітить Динамо та винесе вперед ногами).. Засмутився?)