Колишній нападник харківського «Металіста» Євген Буднік, який нині виступає за кіпрський «Іпсонас», розповів, що стало для нього найскладнішим у житті в державі на сході Середземного моря.
— Ви вже адаптувалися на Кіпрі?
— Так, я вже тут третій сезон. Відчуваю себе як удома. Звісно, сумую за Україною, за Харковом. Але вже адаптувався.
— Що для вас було найважчим на початку кар’єри на Кіпрі?
— Звикнути до повільного темпу. Це був і залишається для мене непростий момент. Вони роблять усе дуже повільно, бо нікуди не поспішають. Але, мабуть, це характерно для всіх мешканців півдня — вони спокійніше ставляться до життя.
— А в чому ще менталітет відрізняється від українського?
— Насправді великої різниці немає. Вони теж здебільшого християни, і загалом ми досить схожі.
— Чи є на Кіпрі щось таке, чого не можна було дозволити в Україні?
— Порівнювати складно, бо в нас зараз війна. У людей зовсім інший настрій і стан. Але до війни в Україні теж було добре жити. Просто тут інший ритм — усе спокійніше, ніхто нікуди не поспішає. Гарна погода, багато фруктів і овочів. В Україні ж люди постійно поспішають, працюють, живуть у динаміці. А тут — інший стиль життя.
— А ціни сильно відрізняються від українських?
— Так, дуже. Життя тут дороге. Наприклад, у Лімасолі оренда нормально облаштованої квартири коштує близько півтори тисячі євро на місяць.
— Скільки в середньому потрібно для комфортного життя на Кіпрі?
— Це залежить від міста і потреб. Якщо говорити про Лімасол, де ми зараз живемо, то для сім’ї з дитиною — щоб орендувати житло, оплатити транспорт, забезпечити основні витрати — потрібно щонайменше три з половиною тисячі євро на місяць.
Андрій Павлечко
Скільки клубів змінив і ніде не бачив повільного футболу, чи просто з віком прискорилось сприйняття часу? :)