Екс-футболіст київського «Динамо» Олександр Алієв визнав, що більше може ніколи не побачити своїх батьків. Як відомо, вони живуть у Курській області та підтримали Росію з початку повномасштабного вторгнення.
«Мама завжди переживає за мене, і зараз, те, що я не спілкуюся з ними... Завдяки мамі я на цьому світі, вона мене носила під серцем 9 місяців. Все одно я люблю їх, і вони залишаються моїми батьками на все життя, але я прекрасно розумію, що я їх більше не побачу, ось так от близько. Зараз ми тільки вітаємо одне одного зі святами. З днем народження, з 8 березня. Був день матері, я привітав її. Вона просто відповіла: „Дякую“, і все», — розповів Алієв в інтерв’ю Славі Дьоміну на Youtube.
Це біль і величезна втрата знати, що батьки живі, але наче вмерли. І достукатись до них неможливо (
Кстати, Алиев это похоже азербайджанская фамилия, так что у них могут быть корни именно оттуда.
Хочется верить, что нечисть, под названием " московия" распадётся, и будет поколениями расплачиваться со всеми народами, которым они причинили страдания
cрусскоговорящих в Україні...
І слава Богу.
Моїй матері майже 87, а моя сестра живе на болотах. Навіть при великому бажанні не зустрінуться.
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
Сестра адекватна і не зареєстрована в жодній соцмережі, але працює в держустанові. Її дочка з чоловіком виїхали в Німеччину практично відразу після вторгнення. Але навіть дочка, яка щороку до 14-го все літо проводила у нас, вільно володіє українською без жодного акценту, боїться їхати сюди. Каже - на сотню адекватних завжди знайдеться той, чиї рідні загинули і для нього всі росіяни на одне лице. Хоча сама вона - етнічна українка на 100%.
І, на жаль, я не можу заперечити...
учетная запись этого пользователя была удалена
як сказав Шендерович, суспільна думка не снайперський постріл, а - залп "Граду".
Думаю, що і Вам не раз доводилося чути - всіх з-за порєбріка слід закатати в асфальт чи щось подібне.