Колишній капітан київського «Динамо» та збірної України Олег Лужний пригадав протистояння української націиональної команди зі збірною Росії у відбірному циклі Єверо-2000.
«Інша історія — це 1999 рік і поразка від словенців (1:2, 1:1, — прим. ред.) у плей-оф за право грати на Євро. Це справді було максимально боляче. Особливо після того, як ми залишили за бортом росіян. Матчі проти них сприймалися як велике політичне міждержавне протистояння.
Україна та Росія вперше тоді грали одна проти одної після розпаду Радянського Союзу. Контекст зрозумілий. У Києві ми перемогли 3:2. Після матчу в Москві (1:1, — прим. ред.) наш автобус закидали пляшками. Розбили вікна. Злі були росіяни.
Та гра запам’яталася передусім гольовим штрафним ударом Шевченка та помилкою воротаря Філімонова. Я досі з усмішкою сприймаю слова про те, що Шевченко свідомо пробивав у ворота. Усі, хто в темі футболу, мене зрозуміють. Можна поставити будь-якого професійного голкіпера у ворота і дати найкращим футболістам світу (скажімо, Анрі, ван Бастену, Баджо) спробувати забити з точки, звідки пробивав Шевченко. Якщо воротар стоятиме на лінії, забити йому буде нереально. 40 метрів до воріт! Від бокової лінії ніхто не завдаватиме прямого удару. Нам просто дуже сильно пощастило. Бог поцілував нас.
Хоча після того моменту вже можна казати що завгодно. Рівень протистояння був настільки високим, що все довкола ніби наелектризувалося. Російське видання „Советскій спорт“
випустило передовицю „Бєй, Хохлов! Спасай Расію!“. Місцеві журналісти обігрували прізвище одного зі своїх футболістів, водночас намагаючись укусити. Але це тільки йшло нам на руку, бо ще більше заводило напередодні гри.
Люблю такі матчі, коли все кипить, реве. Це дає більше сил та енергії! Грати в Москві я не боявся, навпаки — то був величезний виклик. Радість від перемоги була величезна. Після фінального свистка до роздягальні зайшли прем’єр-міністри обох країн, Путін і Пустовойтенко. Але нам було байдуже, ми Росію залишили за бортом Євро!», — згадує Лужний на сторінках своєї автобіографічної книги «Без компромісів. Чесна історія нашого футболу», яка вже доступна для передзамовлення на сайті видавництва — stretovych.com.ua.
Во-первых проиграли по делу. Помню нашу украинскую прессу после жеребьёвки - тю, да мы этих словенцев сделаем одной левой, у них там в горах в футбол не научишься играть и т.д. А Словения оказалась злой, крепкой командой, игравшей быстро и агрессивно. Ну а во-вторых, это главное, для меня ЧЕ-2000 закончился сразу после матча в Лужниках. Мы сделали сборную России, взяв 4 очка из 6. И это было круто, это был настоящий кайф. Зайдите на любой российский форум, посвящённый тому матчу - они до сих пор воют и гавкают от злобы и бессилия. Слава Украине.
учетная запись этого пользователя была удалена