Фінляндія U-21 — Україна U-21 — 0:2. Післяматчева прес-конференція. Владислав Ванат: «Дуже важливий гол для мене»

Після матчу 2-го туру групового етапу Євро-2025 (U-21) між молодіжними збірними України та Фінляндії (2:0) відбулася пресконференція найкращого гравця цього поєдинку за версією УЄФА — нападника української команди та київського «Динамо» Владислава Ваната.

— Враження від матчу позитивні, бо перемогли й наблизилися до нашої мети — виходу з групи.

— Розкажи, як ти забивав.

— Це не була проста ситуація, навпаки, — вона була дуже складною, бо поруч зі мною перебувало багато суперників. Олег Очеретько віддав мені передачу, я пробив, потім підняв голову, побачив, як воротар парирував мій удар, але м’яч знову опинився в мене, і з другої спроби все вийшло.

Цей гол був дуже важливий не тільки для команди, а й для мене: я найстаріший гравець у нашій молодіжній збірній, виступав за національну збірну України на Євро-2024, і у зв’язку з цим відчував тиск. Тому я дуже щасливий, що забив цей м’яч.

— Після сьогоднішнього результату як оцінюєш шанси вашої команди на вихід із групи?

— Думаю, що в нас хороші шанси на вихід із групи. Наступний матч ми граємо проти Нідерландів, це хороша команда, але, вважаю, нам до снаги її обіграти і вийти в наступну стадію турніру.

— Наскільки не вистачало вам більш відчутної підтримки трибун?

— Якби не війна в нашій країні, сьогодні на трибунах було б набагато більше українських уболівальників. Але зараз війна... Тож коли ми виходимо на поле, то завжди насамперед думаємо про тих, хто зараз захищає нас, нашу країну.

— Чи говорили ви з Бражком після матчу на тему того, що він через сьогоднішнє вилучення пропустить наступний матч? Може, ви дали йому якусь пораду, адже на минулому молодіжному Євро у вашому пасиві теж була червона картка.

— Ситуація, яка була в мене, і ситуація в Бражка — різні. Я отримав пряму червону картку і був дискваліфікований на два матчі. А у Бражка дві жовті картки, тож він пропустить один поєдинок. Ми з ним про це говорили, звичайно. Але яку пораду я можу йому дати? Йому вже 23 роки, і в нього, впевнений, є своє розуміння цієї ситуації.

— Як можете оцінити рівень захисників на цьому турнірі порівняно з клубними змаганнями порівняно з турнірами національних збірних?

— На рівні національних збірних захисники точно більш висококласні. Але от якщо взяти молодіжну збірну Данії, то в неї захисники дуже хороші, було складно грати проти них, і, гадаю, вони, щонайменше, могли б виступати в топкомандах України — у топ-3, топ-4.

— Чому в Назара Волошина після матчу були такі сильні емоції? Він залишав поле відверто злим на щось чи когось.

— Не знаю. Після фінального свистка я одразу пішов до наших уболівальників, тож Назара безпосередньо після матчу я не бачив. Тому не можу нічого сказати з цього приводу.

Олександр ПОПОВ