Єврокубковий вирок для «Олександрії» та «Полісся»

Єврокубковий четвер ознаменувався для українського футболу провалом вітчизняних клубів у стартовому для них раунді кваліфікації Ліги конференцій. «Олександрія» програла «Партизану» (0:2), а «Полісся» взагалі поступилося «Санта-Коломі» (1:2) — команді, яка представляє однойменне село в Андоррі. Але це тільки на перший погляд виглядає як щось несподіване.

«Олександрія» Руслана Ротаня після закінчення минулого сезону, в якому вона завоювала не тільки симпатії багатьох, а й срібні медалі, перебувала в стані готовності позитивно стартувати в Лізі конференцій. Звичайно, складно сказати, чи пройшла б та команда в основний етап турніру через сито трьох кваліфікаційних раундів (і ще складніше сказати, як би вона там виступила, якби пройшла туди), але готовою до вирішення такого завдання вона точно виглядала.

Однак Ротань — не тільки сам по собі тренер, що розвивається, а ще й звичайна людина, якій притаманне бажання спробувати себе в нових умовах роботи, на іншому рівні, та й просто в новому проєкті. Тим паче, коли є відчуття, що нинішній проєкт доведений до точки, яка виглядає максимумом. Зокрема, максимумом персональним. А «Олександрія» Ротаня, який би класний сезон вона не видала, з великою ймовірністю виявилася б класичним «Лестером»: успіх на один сезон. Це наш футбол у своїй новітній історії проходив не раз і не два.

А тут якраз «Полісся» зі своєю перспективною у всіх сенсах пропозицією. З пропозицією, яка явно не стала б чекати, поки Ротань випробує свої сили з «Олександрією» в єврокубках, і якої вже навіть взимку напевно не було б на порядку денному. Одним словом, це шанс у моменті спробувати себе в новому проєкті, на іншому рівні: або ти просто зараз цим шансом користуєшся, або його більше, найімовірніше, у тебе не буде.

І зрозуміти Ротаня можна. Він прийняв рішення скористатися цим шансом. Але перетворитися на шанс для «Полісся» уникнути краху в єврокубках це рішення Ротаня навряд чи могло. А ось «Олександрія» після такого розвитку ситуації отримала аналогічний єврокубковий вирок.

Складно сперечатися з тим, що «Полісся» під завісу минулого сезону вже виглядало командою з туманними перспективами на наступний сезон, бо раптово в травні залишилося без головного тренера. Так, потім прийшов Ротань, але і для нього створити нову команду з новим підбором гравців лише за період літнього міжсезоння (тобто навіть без єдиного офіційного матчу), причому таку, яка щось зможе в єврокубках, — нереально апріорі. Відповідно прихід у «Полісся» Ротаня в даній точці майже напевно нічого не міняв для клубу з точки зору туманності його перспектив у єврокубках. І ще питання, як буде виходити в чемпіонаті України. У всякому разі в стартовому відрізку сезону. Тож поразка від представника Андорри в цій ситуації більше схожа на очікувану подію, ніж на несподіванку.

Хтось скаже у відповідь: хвилиночку, але ось «Шахтар» розправився в Стамбулі з «Бешикташем» (4:2), і там новий тренер теж прийшов у літнє міжсезоння. Усе так, але є один «ма-а-аленький» нюанс: у «Шахтарі» залишився набір виконавців, який був і в минулому сезоні, залишилися футболісти, які грали разом, які розуміють один одного на полі, які вже є колективом. Тож Туран просто максимально форсовано поміняв у цього кістяка командні налаштування під себе, під своє бачення футболу. Звичайно, і тут триває процес будівництва, але хоча б із фундаменту. Як мінімум.

Ну а що стосується «Олександрії», то вона з відходом Ротаня автоматично втратила той самий свій стан готовності позитивно стартувати в Лізі конференцій. Тому що, по-перше, вона перестала бути «Олександрією» Ротаня, якою знайшла себе в минулому сезоні, а, по-друге, і склад команди просто розсипався. І, само собою, новий головний тренер «Олександрії» — не копіпастер ідей Ротаня, у нього, зрозуміло, свій стиль, тож і тут починається будівництво нової команди. Тільки якщо у випадку з «Поліссям» ідеться про будівництво за шаблоном, що вже спрацював, з досвідом успішно зведеної будівлі, то в цьому випадку — це поки що будівництво невідомо чого. Тож після відходу Ротаня шанси «Олександрії» не провалити єврокубки виявилися ще меншими, ніж у «Полісся».

Тут важливо розуміти, що до Ротаня жодних претензій бути не може: він пішов у новий довгостроковий (!) проєкт, це його професійний вибір, і було б дивно, якби він приніс себе в жертву заради «Олександрії». Цей клуб був для нього місцем роботи. Він виконав свої зобов’язання, досяг за мірками «Олександрії» супер-результату, а після закінчення контракту перейшов на інше місце роботи, де бачив для себе можливість професійного зростання. Як то кажуть, нічого особистого.

Тож «Полісся» і «Олександрія» просто опинилися заручниками ситуації/обставин. І там, і там повністю перетасований склад команди, і там, і там новий головний тренер. І все це — безпосередньо перед стартом у єврокубках. То про які такі несподівані результати тоді йдеться?..

Шкодувати тут доводиться про одне: так чи інакше, український футбол обставинами, що склалися, знову принесено в жертву, і майже напевно він продовжить свій шлях униз таблицею коефіцієнтів УЄФА. Минулого року — мінус один клуб на старті («Дніпро-1», який знявся з усіх турнірів), цього року — з великою ймовірністю відразу два. Хоча, звісно, зараз усе не остаточно, удачу у футболі ніхто не скасовував, та й м’яч, як і раніше, круглий. Тому пропоную побажати удачі «Олександрії» та «Поліссю» в матчах-відповідях, але все ж таки не пучити очі на результати цих команд у разі, якщо вони знову виявляться негативними.

Олександр ПОПОВ