Владислав Ванат: «Так, у «Жирони» немає єврокубків, але подивіться на її суперників…»

Вихованець київського «Динамо» нападник Владислав Ванат дав велике інтерв’ю клубним ЗМІ перед від’їздом до Іспанії.

— Сьогодні твій останній день у статусі гравця «Динамо». Морально не тяжко?

— Не знаю… емоції 50 на 50. З одного боку — радість, адже є можливість виступати в топ-5 чемпіонатів світу. З іншого — спогади, які залишилися з «Динамо», теж тиснуть на емоції.

— У матчі проти «Епіцентра» ти провів ювілейний, сотий поєдинок за «Динамо». Саме на цій позначці й зупиняєшся?

— Виходить, що так. Прикольно, що останній матч в Україні зіграв проти команди зі свого міста й навіть забив. Значить, так і мало бути.

— Забив перший м’яч цього сезону й, мабуть, останній за «Динамо»…

— Крайній, давай так скажемо.

— Давай трохи повернемось у минуле. Травень 2021 року, твій дебют: 82-га хвилина, ти виходиш замість Бєсєдіна. Того сезону ти став чемпіоном України, зігравши всього 9 хвилин. Тоді був новачком, а зараз виграв чемпіонат уже як лідер команди. Як різняться ці титули?

— Титули однакові, але відчуття — різні. У 2021-му я був молодим хлопцем, який мало що знав про футбол. Через чотири роки вже інший, сформований гравець. Тому останнє чемпіонство для мене значно вагоміше.

— Ти дебютував проти «Колоса», відігравши 8 хвилин. Що тоді відчував?

— Грав добре за U-21 і розумів, що шанс має бути. Хотів більше, але й ті 8 хвилин на той момент були непоганими.

— Потім була оренда в «Чорноморець». Що дала Одеса?

— Думаю, змінила в кращу сторону. Там були свої проблемні моменти, але хто зміг їх подолати — той заграв на рівні УПЛ.

— Після повернення став ключовим гравцем: 119 матчів, 51 гол, 24 асисти. Задоволений статистикою?

— Можна було й краще, але нормально. Не Мессі й не Роналду, які забивають майже в кожному матчі, та все ж…

— Є улюблений гол, який найбільше запам’ятався?

— Напевно, «Дніпру-1», коли ми вирвали перемогу на останніх хвилинах. Ще можу згадати м’яч у ворота «Шахтаря» при 2:2.

— Минулого сезону ти вдруге поспіль став найкращим бомбардиром УПЛ. Для форварда святкування голів — важлива частина?

— Інколи домовлялися заздалегідь, а інколи — ні. Коли напружений матч, немає часу святкувати — треба зосереджуватися на грі.

— Твої друзі з «Динамо» — Бражко, Михавко, Рубчинський — записали для тебе вітання. Що для тебе ця дружба?

— Величезна підтримка. Ми справді багато разом пройшли. За останні півтора року з ними провів, мабуть, більшу частину свого життя. Дуже їм вдячний.

— Михавко дебютував у збірній, хоча ще минулого сезону мав три автоголи. Це твоя робота?

— Ні (усміхається). У Тараса сильний характер. Його критикували, але він не зламався й заслужив виклик до збірної.

— У тебе такий «колючий» стиль гри — провокуєш суперників. В УПЛ це не завжди сприймають. Для тебе це частина характеру?

— Я звичайна людина в житті. А на полі іноді треба показати емоції. Молодим доводилося «заводити» суперників, щоб мати перевагу. Подивіться на Суареса чи Дієго Косту — їхня поведінка була значно гострішою, але вони досягали результату.

— В Іспанії, куди ти переходиш, треба бути ще жорсткішим?

— Подивимося. Спочатку треба призвичаїтися й зрозуміти, як реагують суперники.

— Про перехід у «Жирону» ти дізнався о 3-й ночі. Які були перші відчуття?

— Сказав батькам і дівчині. Чуток було багато, але офіційної пропозиції не надходило — це вже справа журналістів.

— Спілкувався з кимось із хлопців у «Жироні»?

— Так, із Віктором Циганковим. Він сказав, що всі чекають на мене й готові допомогти.

— Довбик у перший сезон став найкращим бомбардиром, Циганков теж успішно заграв. Вже уявляєш, як Анхель віддає тобі асист, а ти забиваєш?

— Не уявляю. Треба працювати — і тоді все буде.

— У ЗМІ тебе «сватали» в «Наполі», «Інтер», «Лілль», «Евертон» і навіть «Челсі» чи МЮ. Реально щось було?

— Були розмови, але жодних конкретних пропозицій.

— Іспанія — це правильний крок уперед?

— Безумовно. Ла Ліга — один із найкращих чемпіонатів світу. Так, у «Жирони» зараз немає єврокубків, але подивіться, які тут суперники: «Реал Сосьєдад», «Валенсія», «Вільярреал», «Атлетіко», «Атлетик», «Реал», «Барселона». Краще грати проти таких команд.