Віктор Леоненко: «Я б на місці Реброва вже давно втік»

Колишній форвард київського «Динамо» Віктор Леоненко поділився думками про матч Азербайджан — Україна (1:1) в рамках другого туру відбору на ЧС-2026.

— Вікторе Євгеновичу, ваші враження від гри?

— Треба відзначити погане передчуття Сабо перед вересневими матчами, воно його не підвело. Тепер йому будуть ще частіше дзвонити і питати прогнози.

Тепер, що стосується гри. У нас, як завжди, навіть з аматорами моментів немає. Один гравець Азербайджану грав за Чайку, другий — за збірну студентів, але ми навіть їх обіграти не можемо. Ну а до того, що пішки по полю, ми вже звикли. Як можна щось розбирати, якщо ми нічого не створили? Команда ходить пішки — раз. Моментів немає вже давно — два.

Якби я не зміг обіграти Азербайджан, то відразу б сказав, що йду зі збірної, бо я нікчема. Всі гравці нашої команди — це пиріжки ні з чим. Що ви робили, коли 74% часу контролювали м’яч, а моментів не створили?

Шапаренко в кінці матчу пробив по воротах, воротар там і ногами міг м’яч зупинити, а він за голову хапається, типу момент упустив. У Судакова зрізався м’яч, мало не на кутовий — теж в моменти записали. Нас за ідіотів вважають!

Перед грою я робив нотатки і написав собі у блокноті А-У (скорочено Азербайджан — Україна). В принципі так і вийшло — ау, де моменти? Також мене дивує, що Ребров досі не визначився з основним складом збірної.

Бачили, скільки людей в Азербайджані прийшло на стадіон? Та на матчі наших ветеранів більше ходять, бо там є справжні зірки! А хто піде на гравця, який за Чайку грав?

А взагалі я думав, що нам пощастить: або хтось зі своїх заріже у ворота, або зі стандарту залетить, або хтось із захисників суперника начудить. Але ні, не пощастило.

— Азербайджан у трьох попередніх домашніх матчах перед Україною програв Угорщині, Білорусі та Гаїті.

— Так у них взагалі 11 матчів без перемог було! Що тут можна сказати: ось такі ми класні, раз Азербайджан обіграти не можемо. Всі біжать, стараються і вмирають, а наші пішки ходять.

Зате Махмудову свято зробили, дозволивши забити рекордний гол за збірну. Молодці! Хоча Азербайджану радіти теж особливо не варто. Гроші у них є, а гравців виховати не можуть. Нехай іноземців запрошують, щоб місцеві футболісти у них вчилися.

— Азербайджан вас чимось здивував?

— Оборона Азербайджану — це гірше за аматорів. Захисник повинен дивитися на м’яч і грати в м’яч, а той дивився на Ваната. Практично всі наші довгі передачі за спину в першому таймі проходили, але ми, як завжди, забігали в воду, тому нічого і не виходило. Коли забивав Судаков, то вся команда Азербайджану втекла за Ванатом. Ось вам і рівень захисту.

— Transfermarkt оцінює збірну України в 272,70 млн євро, а Азербайджан в 18 мільйонів, але результат матчу 1:1. Про що це говорить?

— Про те, що президенти наших клубів молодці, що «втюхують» футболістів. Хоча швидше за все це агенти. Тепер ви розумієте, скільки переплачують за наших гравців? У нас тільки зараз помітили, що Шапаренко запасний. Людина-туш, як я його називаю.

— Чи був пенальті на Ванаті?

— Я думаю, пенальті не дали, тому що Ванат схопився за обличчя. Він впав вчасно, тут молодець, але навіщо хапатися за обличчя?

— Що скажете про пенальті у наші ворота?

— 100% був, тому що у Зінченка чиста рука. Він що, воротар чи волейболіст, що руки вгору піднімає вище голови? Тут треба відзначити хлопця, який сидів за ВАР, і все побачив. Я не буду звинувачувати Зінченка в тому, що він привіз пенальті, таке буває, м’яч в руку потрапив. Але мене турбує інше. Ви бачили хоч один ривок блондина? Особисто я — ні.

— Чому Україна так слабо відіграла в нападі, індекс очікуваних голів (xG) всього 0,98?

— Я Азербайджан до цієї гри не бачив, але Ребров напевно ж дивився, вивчав. Збірна України могла грати навіть у три нападники. У нас залишилися тільки Ванат і Довбик, але можна було спокійно когось перевести з іншої позиції. З такою обороною Азербайджану це було б виправдано.

— «Лева матчу» вболівальники віддали Трубіну. Справедливо?

— Я взагалі не знаю, хто придумав цю нагороду — «Лев матчу». Можу з упевненістю сказати, що це людина, яка не розбирається у футболі. З такими іграми соромно отримувати цей приз. Більше мене не запитуйте про «Лева матчу», я нікого відзначати не буду, хіба що воротаря, якщо все тягнути буде.

— Хто був найгіршим гравцем нашої збірної в матчі проти Азербайджану?

— Абсолютно всі. Відзначити нікого не можна. Якби мені сказали, що я не футболіст, то я пішов би і довів на полі, що я футболіст. Якщо я не створив момент, значить, я лайно і дуже погано грав. А від наших такого не почуєш, вічно відмовки звучать — то поля погані, то не відновилися, то довга дорога, перельоти важкі тощо.

— Як думаєте, Реброву варто йти у відставку після таких результатів і гри збірної?

— Я б на місці Реброва вже давно втік, якби був солідним. Але він буде сидіти до останнього, поки не виженуть. А його не виженуть, тому що президент УАФ — друг. Нехай сидять. Один зараз поїде в Іспанію, інший — в Лондон. Ми зіграли погано, і всі роз’їхалися по закордонах — ось чому у нас все зараз так «класно».

— Ребров після матчу сказав, що якби знав, що два вінгери (Циганков і Гуцуляк, — прим. А. П.) отримають травми, то викликав би Ярмоленка.

— (Сміється, — прим. А. П.). Виправдання завжди знайдуться. Думаю, коли рахунок став 1:1, Ребров вже почав готуватися до прес-конференції. У цій грі відмовка могла бути одна, якби у команди було багато моментів, але не забили. А моментів не було!

— Ось ще одна цитата Реброва: «Ми почали навантажувати штрафний майданчик тільки в останні 15 хвилин — треба було це робити раніше».

— Не простріли і подачі, а навантажувати, значить? Якщо Ребров не знає, то це хліб для захисників. Хто у нас головою грати вміє, Довбик? Ви бачили його в цьому матчі? У нас немає баскетболістів під два метри в команді. Шапаренко не заб’є головою, навіть якщо поруч нікого не буде.

Замість того, щоб сказати, що ми взагалі були ніякі, Ребров говорить про малу кількість подач у штрафну. Не забувайте, що у нас немає Срни на фланзі!

Після кожного матчу потрібно пояснювати, чому ми так херово граємо! А у нас гравці і тренери тільки до позитиву звикли.

— Що тепер чекає збірну України у відбірковій групі на чемпіонат світу?

— В принципі, нічого страшного не сталося. Було зрозуміло, що ми з Ісландією боротимемося за друге місце. Переграти ми можемо будь-яку команду, але тільки випадково.

— З висоти вашого досвіду зверніться до гравців збірної України. Що ви їм хочете сказати після такої гри і результату?

— Мені нічого сказати. Футболісти нашої збірної вже зіпсовані. Вони бояться сказати, що їх переоцінили, ще й зірками самі себе призначили. Велику роль в цьому зіграли їхні дружини і батьки, які часто почали роздавати інтерв’ю.

Тут треба думати, як набирати гравців з U-19 в першу команду, тому що з цих нічого вже не зліпиш. Вони самі себе переоцінили, і журналісти з експертами та тренерами їм допомогли.

Я навіть не знаю, хто з тренерів погодиться тепер піти в нашу збірну. Ніхто з розумних фахівців не очолить команду. А згадайте, як все починалося: «Найсильніша збірна України в історії». Тепер треба ловити цих людей, хто це говорив, і питати з них. Але думаю, вони не вийдуть на розмову.

Андрій Піскун