Микола Кухаревич: «Було б цікаво зустрітися з «Динамо» чи «Шахтарем» у Лізі конференцій»

Нападник братиславського «Слована» Микола Кухаревич розповів про своє становище в клубі, конкуренцію, результативність, Лігу конференцій, поміркував про рівень футболу в Україні та Словаччині, а також про мрію зіграти за збірну України.

— У «Словані» в лінії атаки грають місцеві авторитети: Роберт Мак — легенда словацького футболу, Давід Стрелец — один з найбільших молодих талантів, Андраж Шпорар — природжений бомбардир. В таких умовах ви відчуваєте тиск, чи, навпаки, вам легше, бо перебуваєте у тіні і від вас менше очікувань?

— Насправді, у багатьох командах, де я був, завжди були хороші гравці попереду. Неважливо — молодші чи старші. Завжди є хороша конкуренція, потрібно з цим справлятися, доводити, що саме ти повинен грати. Я це і стараюся робити. Дуже добре, що такі гравці є, бо вони дуже доречно підказують як на полі, так і в роздягальні, допомагають як команді, так і мені персонально. Це великий плюс для мене, адже я можу перейняти від них цінні поради, досвід.

— Ви дуже добре розпочали сезон. За статистикою ви найкращий гравець-іноземець у «Словані» на початку цього сезону. З таким бекграундом ви думали про збірну України? Як вважаєте, чи могли б ви допомогти команді у вересневих матчах проти Франції та Азербайджану, які не дуже вдало склалися для України?

— Я не можу сказати — допоміг би чи ні. Ніхто не знає, як склалося б, якби я там був. Але, звичайно ж, кожен український гравець, який грає в Україні чи за кордоном, гадаю, хоче грати за свою збірну. Я прагну цього. Це моя мрія, до якої я йду і буду робити все можливе, аби цього досягти.

— Де ви бачите себе через два-три роки? Яка ваша спортивна мрія?

— Я стараюся далеко на майбутнє не загадувати. У мене великі амбіції, я дуже важко над ними працюю кожного дня, але водночас далеко не заглядаю — стараюся йти від року до року, від сезону до сезону. Зараз я тут, у «Словані», і хочу постаратися досягти тут максимального результату і для себе, і для команди. А далі буде видно.

— Ви можете порівняти рівень словацького чемпіонату з українським?

— Мені насправді дуже важко порівнювати, бо в Україні я грав чотири роки тому. Тоді була інша ліга, та й я був молодий. Тож мені важко порівнювати. Думаю, зараз український чемпіонат дуже сильно змінився порівняно з тим, який був чотири роки тому. Тоді, думаю, чемпіонат був сильнішим. Думаю, словацька ліга зараз точно не слабша, а напевно навіть сильніша за українську. Про що свідчить і рейтинг Таблиці коефіцієнтів.

— «Слован» цього сезону гратиме в основному етапі Ліги конференцій, як і «Динамо» з «Шахтарем». Ви б хотіли з ними зустрітися у плей-оф?

— Звичайно. Звичайно, було б цікаво зустрітися з ними, подивитися, порівняти рівні команд. Але як складуться турнірні шляхи — це не зовсім від нас залежить. Від нас залежить те, як ми будемо грати — і ми постараємося показати добру гру й досягти вдалого результату. Хочемо пройти в турнірі якомога далі незалежно від того, хто буде в суперниках — «Шахтар», «Динамо» чи хтось інший.

— Як трапилося, що ви опинилися у «Словані» — у доволі географічно далекій лізі від тих, де ви були раніше?

— Так, я раніше був у Британії, мені там все подобалося. Але ще раніше до мене був інтерес з боку «Слована» і так склалися обставини, що мені випала нагода сюди перейти. Клуб реально був зацікавлений у моїх послугах, хотів мене, а я, своєю чергою, хотів бути там, де на мене на сто відсотків розраховують. До того ж я хотів нарешті спробувати себе у команді, яка грає в єврокубках.

Пьотр Шлонка
Ігор Семйон