Срібний призер молодіжного Євро-2006 Тарас Михалик поділився очікуваннями від матчу цьогорічного молодіжного чемпіонату світу U-20 між Україною та Парагваєм.
— Тарасе, за підсумками двох попередніх матчів проти Південної Кореї (2:1) та Панами (1:1), що можете сказати про рівень гри нашої «молодіжки»?
— Моментами, дуже навіть непогано наші хлопці грають. Переживав, коли грали з корейцями, але обіграли. Й одразу ж після перемоги над Південною Кореєю почалися розмови, мовляв, однієї ногою ми в 1/8 фіналу, але на таких турнірах, як чемпіонат світу, кожна гра вирішальна. Розслаблятися не можна.
Я так думаю, що Україна повинна виходити далі, але… Наперед загадувати не будемо, подивимось. Налаштований оптимістично до гри.
— В цьому поєдинку і Україну, і Парагвай влаштує нічия. І не раз таке було навіть на великих форумах, що коли от така ситуація виникає, як «раптово» — гра завершується, «зовсім несподівано», саме мировою.
Чи варто й у матчі «синьо-жовтих» проти парагвайців розраховувати на поділ очок? Футболісти ж не дурні, теж все розуміють.
— Футболісти — не дурні, все правильно (посміхається). Так, в історії неодноразово бували такі матчі, коли обидві сторони влаштовувала нічия й саме так гра завершилась, але… Знаєте, нашим хлопцям не треба про це думати, а потрібно налаштовуватися і грати на перемогу, бо коли налаштовуєшся на нічию, можна десь раптово й пропустити та не відігратися в підсумку. Не хотілося б такого. Нащо нам ці проблеми?
Не думаю, що українці та парагвайці вийдуть на поле пішки походити. Це ж чемпіонат світу, а не приїхали товарняк поганяти. Молоді пацани, їм треба себе зарекомендувати, показати.
— Гру проти Парагваю через перебір жовтих карток, пропускає Синчук, яскравий атакувальний вінгер. Чи варто розраховувати на те, що замінить його не колега за амплуа, а Матвій Пономаренко й Михайленко вирішить зіграти у два форварди? От Віталій Кварцяний в одному зі своїх інтерв’ю говорив, що зв’язка Пищур-Пономаренко була б вбивчою.
— Михайленко склад підбирав і розраховував точно не на 11 виконавців, тому, ким замінити Синчука, він знайде. Взагалі ж Геннадій класно себе проявив у двох попередніх матчах.
А щодо вбивчої пари, Кварцяний і Степанова б до Пищура й Пономаренка ще додав (посміхається). І грав би у свій волинський футбол, який приносив свого часу результат. Віталій Володимирович любить таки гравців, потужних.
Однак, знову ж таки, і нас, і Парагвай влаштовує нічия, то навіщо Михайленку на цей матч ударна двійка нападників? От якби нам потрібна була кров з носа перемога, а так, дуже сумніваюсь.
Щодо Пищура особисто, то те, як він провів дві перші гри на чемпіонаті світу, мені сподобався його рівень. Великий обсяг роботи виконує, гол забив, пенальті заробив.
— Пищуру не лише ви та Кварцяний симпатизуєте, його хвалять експерти та фани. Вам не здається, що після чемпіонату світу його закличе до себе якийсь серйозний клуб з Української Прем’єр-ліги? Нащо йому той угорський Дьор, про яких мало хто в Україні навіть чув.
— Якщо він і надалі так буде грати на чемпіонаті світу, на нього багато хто зверне увагу, не лише скаути клубів з УПЛ. От, якби ще Степанова запросили…
— А хто ще, крім Степанова, міг би реально посилити збірну, але його у заявці «синьо-жовтих» на Мундіаль немає?
— Наш вінгер Артем Гусол (Михалик працює асистентом головного тренера ковалівського «Колоса» Руслана Костишина — авт.). Він би точно не завадив, навіть попри те, що не завжди стабільний, але це в ньому говорить молодість. Взагалі потенціал у нього хороший, насамперед швидкість. Та треба чимало з ним ще працювати.
— Гусола до збірної кликали, але «Колос» не відпустив?
— Офіційного виклику до «молодіжки» Гусола не було.
— За сталою звичкою, наостанок хотілося б почути від вас прогноз на матч Україна — Парагвай.
— Ви ж самі на початку розмови сказали, що нічия влаштує обидві команди (посміхається).
— Результативна чи безгольова мирова буде, на вашу думку?
— Байдуже, аби наші хлопці далі пройшли. 0:0 чи 1:1. Взагалі ж, я бажаю їм перемогти.
За потенціалом ця молодіжна збірна України дуже непогана. Пригадую, як всі «молодіжку» U-21 перед Євро-2025 чи національну збірну перед Євро-2024 нахвалювали — «золоте покоління», гравці ледь не всі з європейських клубів… Пророкували, що досягнуть високих результатів, а що у підсумку? Ні «молодіжка», ні головна команда наші навіть з груп не повиходили…
Не хотілося б повторення такого сценарію для хлопців Дмитра Михайленка.
Віктор Глухенький