Універсал київського «Динамо» Олександр Караваєв підбив в ефірі «Профутбол Digital» підсумки матчу з донецьким «Шахтарем» в 11-му турі чемпіонату України.
— Питання тобі як досвідченому учаснику Класичного, чи давно не було настільки агресивного матчу?
— Так, абсолютно згодний. Мені здається, ця напруга перейшла до нас ще з другого тайму Кубка. Ми розуміли, що треба з перших хвилин і постійний пресинг, і, найголовніше, боротьбу. Ніхто не хотів поступатися — тому й був такий накал.
— Ця «заведеність» пішла саме з другого тайму Кубка, коли ви там камбек зробили?
— Плюс-мінус. Тоді ми одразу пропустили на початку другого тайму і розуміли, що треба вже всі сили кидати, щоб забивати. Так і вийшло, зробили камбек. А тут хотіли з перших хвилин це зробити. І робили, але пропустили, на жаль, такий необов’язковий гол на стандарті.
— Зараз колеги запитували Дениса Попова, і він сказав «Пародія на класику». Потім він, звісно, пояснив, як його розуміти. Але ці моменти: один забиває і щось кричить, інший футболку показує… Це все — реакція на ту напругу?
— Це їхнє, нехай вони що хочуть, те й роблять. Я не прибічник такого, не підтримую це. Якщо вони вважають, що це добре — нехай. Я такого не розумію, сам не роблю.
— Окей, якою тоді була зарядженість вашої команди?
— Звісно, ми хотіли нав’язати свою боротьбу, забити якомога швидкий гол, не віддавати їм перевагу. Хоча гол на перших хвилинах, звісно, трохи зруйнував наш план. Але намагались робити все те, про що домовлялись.
— У другому таймі «Динамо» знову додало, як це було в Кубку. Це якась магія, чи як так відбувається?
— Ні, знаєте, воно ж так працює на футбольному полі. Коли ти програєш, то, звісно, інша команда одразу активізується. Це просто такий імпульс на полі. Якщо ти не будеш на це реагувати, то тобі тоді не місце на великому футболі.
— Чому не стало 2:2?
— Реалізація, скоріш за все, підвела. Ми розуміли, що можемо додати. Але той другий гол був дуже розкішний, з ним майже неможливо справитись, звісно, він також підбиває. Ми забили гол одразу і неслись ще, хотіли ще забити, але трішки нам не вистачило реалізації.
— Якби на початку тижня сказали: «Один матч виграєте, один програєте» (Кубок є Кубок, а тут ще 20 турів у чемпіонаті)?
— Я не можу на це відповісти, бо ми на кожну гру налаштовуємось тільки на перемогу. Ми хочемо і в Кубку, і в чемпіонаті всі ігри вигравати. В нас іншого нема. Ми не можемо вибирати.