Український захисник «Евертона» Віталій Миколенко дав інтерв’ю Setanta Sports Premier League.
— Віталію, привіт! Радий тебе бачити. Почнемо з останнього матчу. Дуже емоційна перемога «Евертона» над «Манчестер Юнайтед». Якою вона тобі запам’яталася?
— Привіт, теж радий вас бачити. Це була дуже класна гра і неймовірна атмосфера від наших фанів. Я вже казав — мабуть, одна з найкращих у моєму житті по атмосфері та командному духу. Ми билися вдесятьох, кожен віддавався на 100%. І це принесло результат — три очки.
— Якщо дивитись статистику, то у другому таймі володіння було 80/20 на користь МЮ, але реальних моментів у них майже не було. В обороні команда відіграла дуже якісно.
— Так, ми розуміли, що будемо багато без м’яча. Особливо після перерви, коли суперник випустив більше атакувальних гравців. Але ми зробили майже все ідеально в захисті. Півзахисники дуже допомагали, навіть у нашому штрафному майданчику.
— У тебе був ряд сильних епізодів в обороні — відбори, перехоплення, боротьба один в один. Кайфанув від того, що повернув собі «відчуття захисника»?
— Так, такі матчі дають саме це відчуття. Були, звісно, і втрати — коли 60 хвилин лише відбираєш, стає важче приймати рішення з м’ячем. Але загалом задоволений грою в обороні. Якщо команда не пропустила — є чим пишатися.
— Про епізод із вилученням вашого гравця говорили всі. І багато хто вважає, що арбітр погарячкував. Що думаєш?
— Не хочеться коментувати суддівство. Є правила, трактування, які я й сам не до кінця знав. Добре, що все закінчилось нормально і ми взяли перемогу.
— Чи може такий епізод навіть згуртувати команду?
— Я думаю, так і сталося. Ми ще більше об’єдналися після вилучення. Це хороший сигнал для тренерського штабу. В роздягальні чудовий мікроклімат — всі помирилися, рухаємося далі.
— Для Девіда Моєса перемога на «Олд Траффорд» має бути особливою. Було відчутно його емоції?
— Дуже. Він щиро радів після фінального свистка. Перед матчем наголошував: у нас є всі шанси перемогти навіть на такому стадіоні. Для мене це теж було особливо: я грав там 3 чи 4 рази — і завжди програвав.
— Ще місяць тому результати були не найкращі. Тепер дві перемоги поспіль. Як оцінюєш старт сезону для «Евертона»?
— Якби запитали 3-4 тижні тому — відповів би інакше (усміхається). Але ці дві перемоги дали головне — впевненість. Ми можемо перемагати тих, з ким у минулому сезоні було важко. Виграли у «Фулхема» впевнено — і це багато значить.
— І ще один приємний факт — зараз «Евертон» у таблиці вище «Ліверпуля».
— Так, це приємно. Хоча я не сильно дивлюсь у таблицю — попереду ще довгий сезон. Але чому б не порадіти?
— За що ти мрієш боротися в цьому сезоні?
— В мріях — за чемпіонство. Реалістично — за єврокубки. У нас є шанси, якщо вигравати матчі, які повинні вигравати.
— Що зробило «Евертон» сильнішим цього року?
— Перш за все — посилили атаку. В обороні в нас і раніше все було добре. Команда стала досвідченішою. І я сам став спокійнішим, краще читаю гру.
— З ким найважче на тренуваннях?
— Іліман — це щось. Такий перший дотик і дриблінг — я такого ще не бачив. Іноді просто обігрує, як фішку. Навіть у ті моменти я кайфую, бо це топ-футболіст.
— На фланзі ти взаємодієш із Джеком Грілішем. Як вам разом?
— Комфортно. Я завжди намагаюся будувати хороші стосунки з партнером по флангу. Джек прийшов із величезним досвідом із «Манчестер Сіті» — одного з найкращих клубів світу. Я стараюсь створювати для нього умови, щоб він залишався один в один. Іноді виходить, інколи ні — але ми дуже добре розуміємо один одного.
— Він і в обороні працює відмінно.
— Ви бачили проти МЮ — він грав другим лівим захисником. Сам жартував: «Я — Ешлі Коул у праймі» (усміхається). Я кайфував від нашої взаємодії в обороні.
Макс Гіленко
Успіхів і наснаги!
Молодчина, козаче!