Євген Макаренко: «Головаш був близький до того, щоб фактично завершити мою кар’єру»

Вихованець київського «Динамо» півзахисник Євген Макаренко розповів на Youtube-каналі Дениса Бойка, який агент ледь не зруйнував його кар’єру.

— Ти дуже довіряв людині, яка була поряд із тобою?

— Так. Можливо, слово «слухав» не зовсім правильне, але я довіряв цій людині.

— Про кого йдеться?

— Андрій Головаш — агент із доволі гучним іменем. У нього були серйозні клієнти: і Андрій Воронін, і футболісти «Динамо» (Київ), і багато інших. Але в нас із ним не склалося. І, відверто кажучи, він був близький до того, щоб фактично завершити мою кар’єру.

Так сталося — це теж досвід, який я отримав. Мені здається, і я завжди це повторюю: кожен агент насамперед має відштовхуватися від інтересів гравця. Передусім потрібно створити для футболіста максимально комфортні умови, прислухатися до його бажань, а вже потім думати про власні амбіції чи вигоди. На мою думку, це найголовніше.

— Тобто він вплинув на те, що ти залишив «Динамо» у січні 2017 року?

— Так. У мене закінчувався контракт. Клуб пропонував нову угоду, але на значно гірших фінансових умовах. А його позиція була така: «Женю, ми знайдемо тобі кращий варіант, кращий чемпіонат, поїдеш у Європу». Усі ці красиві історії. І я повірив. У підсумку — пів року без команди після «Динамо» і Ліги чемпіонів, коли я був у хорошій формі.

— Коли ти зрозумів, що це була помилка?

— Не одразу. Уже коли перейшов у «Кортрейк». Формально він залишався моїм представником, але команду мені допомогли знайти інші люди. Я почав розуміти, що інформація, яку він подавав, не відповідала реальності. Остаточно все стало ясно, коли після сезону в Бельгії почали надходити пропозиції — але не через нього. Коли мене запитали, чи хочу я переходити з цим агентом, я відповів: «А що він для цього зробив?» Це й була відповідь.

— Контракт з «Андерлехтом» ти вже підписував без нього?

— Так. І більше скажу: до сьогодні у нас триває судова справа. Причому скаргу подав він — через мій перехід.

— А ті історії про «Мілан», «Спортінг»?

— Усе було лише на словах. Офіційних пропозицій не існувало. Доходило навіть до абсурду — мовляв, у «Мілані» я не підійшов через чийсь негативний профайл. Зараз це звучить дивно. З часом я просто склав усю картину докупи й зрозумів, що відбувалося.

— Ти тоді був занадто довірливим?

— Так. Мені навіть казали: «Женя, знімай рожеві окуляри». А я відповідав: «Треба трохи потерпіти». Зараз я вже подорослішав, але все одно намагаюся довіряти людям. Просто тепер — обережніше.