Півзахисник «Динамо» Микола Михайленко розповів детально про історію створення фільму «Гра на перехоплення» та про те, як відбувалися зйомки:
— Зніматися у фільмі було для мене максимально незвично, дивно було абсолютно все. Це для мене абсолютно новий досвід, і я взагалі не розумів, що до чого. Це було одночасно і цікаво, і важко. Тепер розумію, скільки сил та емоцій потребує цей процес. Після зйомок почуваєшся виснаженим та без сил.
— Чи не заважали зйомки налаштуватися на матчі, не відволікали від футболу?
— До знімальної групи немає жодних питань — вони підлаштовувалися під наш графік, як могли. Складність у тому, що під час зйомок ти до кінця не розумієш, що вийде у підсумку, якого масштабу буде фільм, тому інколи з’являлися думки, типу навіщо цей фільм? Навіщо я погодився?
— Кого було важче було вмовити зніматися у фільмі — вас чи брата?
— Думаю, мене. Щодо сім’ї, вони теж не звикли до таких речей, тому для них це було трохи дико, були питання. В процесі з’являлися сумніви, бо, як я вже казав, це дійсно дуже важко, але з часом втягнулися, й усе пройшло добре. Відмовлятися ніхто не збирався.
— Чи розказували ви про фільм своїм партнерам по команді?
— У цьому не було потреби, адже багато хлопців знали, що фільм має незабаром вийти — про це було багато інформації у соцмережах тощо. Спеціально хлопців не запрошував, бо ми щойно повернулися зі зборів, і я чудово розумію, що всі хочуть побути з сім’ями. Не хотів ставити їх у незручне становище, адже, мабуть, вони не змогли б мені відмовити. Впевнений, хто захоче, подивиться цей фільм у кінотеатрі — для мене це буде так само приємно, як і те, якби вони були тут.
Чи будуть жартувати з приводу того, що я зірка кіно? Жарти об’єднують команду, покращують атмосферу в середині колективу, тож буду радий підтримати та посміятися разом.
— Чи погодитеся наступного разу на зйомки, якщо будуть інші пропозиції?
— Ні, я не готовий. Звісно, не можу сказати напевне, адже ніхто не знає, як складеться життя, але принаймні я би цього не хотів й добровільно не обрав би.