Мацей Кендзьорек: «Можливо, в «Динамо» не було революції, але точно відбувається еволюція»

Асистент головного тренера київського «Динамо» Мацей Кендзьорек в ефірі YouTube-каналу «GG.Спорт» відповів на запитання Дениса Бойка.

— Що нового ви запровадили в «Динамо», чого, можливо, не було у вашій роботі в інших клубах?

— Це гарне питання. Я завжди намагаюся підходити до кожного гравця індивідуально. Кожна людина різна, так само як і футболісти. Тому потрібно спілкуватися з ними віч-на-віч, розуміти їхні потреби та знаходити свій підхід. Спочатку я намагаюся добре пізнати гравця, зрозуміти, як з ним правильно працювати, а вже потім впроваджую свої ідеї.

— Ви прихильник того, щоб команда працювала за єдиним планом, чи кожен гравець має мати індивідуальну програму?

— Я можу говорити лише за свою частину роботи, адже весь процес координує головний тренер Ігор Костюк. Саме він задає напрямок нашої роботи. Я ж намагаюся підходити до кожного гравця індивідуально. Одного потрібно підтримати, іншого — трохи підштовхнути емоційно, а третій краще реагує на спокійну розмову тет-а-тет. Мені подобається спілкуватися з гравцями, тому що я отримую від них багато зворотного зв’язку, який дуже допомагає в роботі.

— Що у вашій тренерській філософії змінилося за останні роки?

— Можливо, не було революції на 180 градусів, але в «Динамо» точно відбувається еволюція. Тут я працюю з дуже сильними футболістами — Ярмоленком, Шапаренком, Буяльським, Караваєвим та багатьма іншими. Це гравці високого рівня, і я теж багато чому в них навчаюся. Водночас розумію, що моя робота повинна бути на найвищому рівні, бо з такими футболістами інакше результату не буде.

— Я бачив, як ви працюєте на тренуваннях. У вас дуже багато емоцій: ви постійно підказуєте, підтримуєте, заряджаєте команду. Звідки береться стільки енергії?

— Мій секрет — турецька кава (сміється). Насправді ж усе просто: футбол — це моя пристрасть. Я люблю бути на полі, це моє природне середовище. Мій тато завжди вчив мене, що робота повинна приносити задоволення. Я займаюся тим, що люблю, тому енергія з’являється сама.

— А як тренерам на зборах? Чи є час відпочити?

— Трішки є. Але, мабуть, найважче — це бути далеко від сім’ї. Ми довго не бачимося з близькими, і це складно як для гравців, так і для тренерського штабу.

— Що для вас означає ідеально підготовлений гравець?

— Думаю, ми часто недооцінюємо ментальну підготовку. Дуже важливо, як футболіст реагує на стрес, як він психологічно готовий до матчів. Звісно, техніка і фізичні якості також мають велике значення, але без сильної психології гравцеві дуже складно показувати максимум.

— І наостанок. Якби ви могли змінити одну річ у ментальній підготовці українських футболістів, що б це було?

— Це дуже складне питання. Зараз важко говорити про ментальність, враховуючи ситуацію в Україні. Багато гравців далеко від сімей, навколо відбуваються важкі події. Якби я міг щось змінити, то хотів би, щоб усього цього не було і футболісти могли зосередитися тільки на футболі.