Владислав Гельзін, колишній президент донецького клубу «Олімпік» та екс-гравець команди пояснив, чи є правдивою новина про те, що він нібито веде бізнес у країні-агресорці, у Криму та т. зв. «ДНР», під час війни в Україні.
— Я перебуваю у санкційних списках «ДНР». Який саме бізнес я можу вести зараз у Донецьку, своєму рідному місті, де я народився? Активи у мене всі там залишилися. І мій футбольний клуб там залишився, і матеріально-технічна база — стадіон «Олімпік», який я будував за власні гроші. Все там залишилося. І певні бізнес-активи у мене залишилися в Донецьку. Всім цим я не можу користуватися. На мою думку, це розуміє будь-хто. І у мене питання: для чого розповсюджувати про мене інформацію під копірку, яка не відповідає дійсності та є явно замовленою. Є бажання на це лаятися, але це не солідно. Не можна давати інформацію без перевірки. Джерело — видання «Фраза». Це ж видання — справжня помийка, яка розміщує у себе новини за 200 доларів. Це все смішно.Я одразу по гарячих слідах спробував домогтися того, щоб деякі Телеграм-канали, які розмістили інформацію, видалили її. Але мені стало відомо, що розміщення новини відбулося за гроші — це все було замовленням проти мене.
— Ви будете подавати позов до суду на першоджерело новини?
— Звичайно. Я одразу домовився з адвокатами про свій захист, як тільки дізнався, що з’явилася така новина про мене. Я не здійснюю і не здійснював жодної діяльності на території держави-агресора. Жодна компанія, яку я контролюю, не здійснює діяльності в юрисдикції Російської Федерації або на тимчасово окупованих територіях. Зазначені в публікаціях «збіги» щодо назв компаній, діяльності або осіб не підтверджують моєї участі. Звинувачення у можливому фінансуванні діяльності в інтересах держави-агресора є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Інформація, що поширюється, є недостовірною, неправдивою, порушує мої права, честь, гідність та ділову репутацію, і підлягає спростуванню.
— Хто, на вашу думку, може стояти за таким замовленням проти вас?
— На сьогодні я цього не знаю. Я намагаюся з’ясувати це, але поки не знаю, хто це.
— Вірите, що вам вдасться знайти замовників?
— Я не можу говорити про те, що поки що не сталося. Я б цього дуже хотів. Мені цікаво, хто цей паразит та для чого все це робиться. Я на шляху до того, щоб все дізнатися. Як тільки це з’ясую, то готовий буду цією інформацією з вами поділитися. Для мене буде важливим, щоб правду дізналися всі в Україні.
— Ви зараз залишаєтеся поза межами України?
— Так, я ще у 2022 році, до початку повномасштабної війни, вилетів з України. Був з маленькою сумочкою, бо планував за п’ять днів повернутися. Але почалася війна, тому я залишився за кордоном.
— Ваше життя поза межами України сильно змінилося?
— Я хочу додому, хочу в Україну. Маю плани продовжувати займатися розвитком спорту та футболу, коли війна завершиться. Мені це подобається. Мої серце та душа залишилися в Україні, яка є рідною для мене. Я хочу, якщо буду мати такі можливості, займатися подальшими інвестиціями у футбол.
— У вас залишається бізнес в Україні?
— Так, я його намагаюся розвивати попри свою відсутність в Україні.
Олекса Бик