Колишній захисник київського «Динамо» Володимир Безсонов розповів про ще одну легенду цього клубу — Володимира Веремєєва.
«Мені пощастило свого часу пограти з видатними футболістами київського клубу. З дитинства вболівав за „Динамо“, насолоджувався грою легендарних гравців, серед яких був і Володимир Веремєєв. Але, як і для більшості футбольного покоління того часу, для мене всі футболісти „Динамо“ того часу були кумирами.
Мені приємно, що вдалося пограти з цими великими футболістами, і Володимиром Веремєєвим у тому числі. Виступи з майстрами такого рівня допомогли розвинутися мені і як гравцеві, і як особистості.
У Володимира Веремєєва не було слабких сторін. На футбольному полі він міг усе. Якісно грав на атаку і вдало відпрацьовував у захисті. Був справжнім мозком команди у центрі поля. Це той футболіст, який грав однаково сильно обома ногами.
Його неймовірні передачі з гри і зі штрафних приносили дуже багато користі команді, а забиті м’ячі запам’ятовувалися надовго. Також варто відзначити технічне оснащення Володимира Веремеєва, він ніколи не боявся брати ініціативу на себе.
Зараз складно когось порівняти за точністю передач із Володимиром. Там була ціла плеяда футболістів, які сучасним гравцям дали б велику фору. Для того, щоб так майстерно працювати з м’ячем та бачити поле, необхідна психологічна стійкість. Веремєєв досяг майже досконалої майстерності імпровізації в умовах суворої колективної гри. Він один із найбільш унікальних гравців своєї епохи за рахунок інтелекту. Лобановський називав Веремєєва професором, адже в нього, здається, був „маленький комп’ютер“ в голові.
Варто відзначити суттєвий внесок Веремєєва у тріумф „Динамо“ в Кубку Кубків 1986 року вже у якості представника тренерського корпусу. Підказки Володимира Веремеева були дуже корисними. Він розповідав, як грати у тій чи іншій ситуації на полі, керуючись власним досвідом.
Володимир Веремеев — геніальний футболіст і дуже хороша людина. Ми досі з ним спілкуємося. Щасливий, що життя звело мене з такою видатною людиною», — розповів Безсонов на сторінках книги «Володимир Веремєєв: Одне слово — «Динамо».
чи змогли би Веремєєв , Рац , Буряк , Бекенбауер ,Платіні...і інші віддавати ті вивірені передачі , а Блохін , Пеле , Карека.... збивати стільки і так при нинішній інтенсивності гри ?
Коли час на роздуми і реакцію зменшився в рази . Це вже іноді не про секунди , а мікросекунди.
Мабуть що ні.
Більшість з них.
Тому всім і всьому свій час і свої нагороди.
Не варто порівнювати те, що не варто порівнювати взагалі.
Тим більше, що Бессонов сказав "Він один із найбільш унікальних гравців своєї епохи за рахунок інтелекту."(С).
Своєї епохи!!!
Гра Веремєєва - це був спектакль! Тим, хто цього не бачив дуже важко зрозуміти про що говорить Бессонов.
І, до речі, зараз є інтесивність і пресинг Динамо 75, 86?
Що там тренував Заваров , що міг вийти замість гравця в туфлях і всих переміг?)
Ви відчуваєте рівень змагань?)
До чого Ви це написали?
Такоє.
Вписался в ту звездную команду 70х но все же из тех полузащитников его как правило упоминали последним так как был почти незабивным. К примеру сравнить Веремеева с другим фланговым пз Рацем, так Вася обьективно получше. И забивной и обводка с ударом и техника с точнейшими пасами на любое расстояния, про крученную подачу вообще не говорю. Так что обьективно ВВ где то в третьем составе ДК.
А еще я лично видел тренировку еще одного "ювелира" того Динамо - Мунтяна, когда он с расстояния в 60-65 метров попадал в деревянные ящики размером 40*60см. При этом мяч подрезался разными способами. Из восьми увиденных мною ударов было 8 попаданий - и только один пришелся чуть сбоку ящика. Остальные попали точно в цель. Причем после двух ударов мяч, сбив ящик оставался внутри и долго вращался.
Точность у Веремеева была менее "заметной"...
Потому что его передачи часто выглядели как «пробросы» в пустоту. И только через секунду, когда в эту пустоту на бешеной скорости влетал форвард, становилось понятно, что пас был идеальным. Это «скрытая» точность на ход — точность мысли, а не просто исполнительского удара. Созидатель!