Колишній форвард київського «Динамо» Олег Саленко поділився враженнями від першого туру ЧС-2026.
— Пане Олеже, ваша прихильність до однієї зі збірних відома давно. Зізнатися, в матчі з Кабо-Верде, де кількість населення менша за один район у Мадриді чи Барселоні, Іспанія виглядала мляво.
— Погоджуся, проте зроблю невелику ремарку. Іспанія повністю домінувала в зустрічі, а нульова нічия стала результатом слабкої реалізації. Цьому є причина: футболісти ще проходять акліматизацію. По собі знаю. Коли 1994-го я приїхав на чемпіонат світу, то організм звик до нових умов десь на десятий день. Врахуйте тривалий переліт із континенту на континент, інші погодні умови — дрібниць немає. Хтось легше переносить зміну клімату, хтось важче, але для виходу до спільного знаменника треба час.
— Організм, кажуть, повністю адаптується до нових умов десь на п’ятий день.
— Так, у середньому. Я, коли грав на чемпіонаті світу, то тоді час початку матчів підганяли під європейський — там був основний споживчий і рекламний футбольний ринок. Зараз по-іншому. Час початку матчів прив’язаний до місцевого, тобто змінюється ритм життя: коли тренуватися, спати, їсти. Все разом впливає на підготовку.
— Чимала кількість нічиїх, які розписали в майже сорока відсотках проведених матчів, — це ж свідчить, мабуть, не тільки про адаптацію.
— Звичайно. Командам належить пройти довгу дистанцію. В усіх різні завдання: комусь для щастя вистачить виходу з групи, а когось і півфінал не задовольнить. Тренерам провідних збірних необхідно тримати футболістів у тонусі весь турнір. Але нічого страшного не трапилося. Нічиї на старті Нідерландів, Бразилії, Португалії, тієї ж Іспанії — етап входу в турнір. Ще розбігаються.
— Тобто чемпіонат світу з напруженням пристрастей, до яких ми звикли раніше, розпочнеться вже ближче до плей-офф?
— Зараз також бачили цікаві матчі. Франції зі Сенегалом довелося понервувати, Англія з Хорватією видали цікаву гру. Хоча, як на мене, то 48 команд — забагато для чемпіонату світу. Є збірні, яких я взагалі не знаю, знайомлюся під час турніру. Місця сильних європейських команд, які могли зараз грати, зайняли слабенькі збірні. Є, щоправда, винятки.
— Вас хтось здивував?
— Поки що тільки Конго. Ця збірна хоч і грала з Португалією на контратаках, але виглядала міцно, в суперників нагод забити було небагато.
— Роналду вже не той.
— Йому не дали зіграти в свою силу. У 41 рік від нього, звісно, не варто очікувати того, що він міг у 2006-му, але завдяки його досвіду Португалія, будемо сподіватися, ще скаже своє вагоме слово. Наразі на фоні Конго він нічого не показав.
— На чемпіонаті світу чимало гравців у поважному віці — Модріч, Джеко, Мессі, той же Кейн.
— Кейн у порівнянні з іншими ветеранами — ще хлопець. Повага їм усім, а Мессі — то взагалі з іншого виміру. Зробити хет-трик в 38 — це щось надзвичайне. Дивно, що він узагалі ще грає на такому рівні, а тут ще й височенна результативність. Лео легше за інших стартувати: він грає в Америці, не змінював часових поясів, уникнув акліматизації.
— Не спитав про ще одного генія — Неймара. Його відсутність, на ваш погляд, сильно впливає на гру Бразилії?
— Якщо його включили в заявку, то, напевно, від травми він незабаром оговтається. І не забувайте, що бразильців тренує Карло Анчелотті. Він виграв усе на клубному рівні й по кілька разів, тому як ніхто знає, як досягати успіхів на подібних турнірах.
— На рівні збірних — це його перший виклик.
— Головне тут — виклик. Тому він підійде максимально прагматично до ігор. Не думаю, що за нього бразильці діятимуть у звичній для себе атакувальній стихії. Ми бачили його «Мілан» і «Реал». Там усе розпочиналося з наднадійної оборони, яку розпочинали півзахисники в центральній зоні. А Неймара він використає, коли треба буде. Він бачить турнір в цілому.
— Фаворити чемпіонату світу все ті ж, чи можна очікувати на якусь сенсаційну конячку?
— Навряд. Знаємо, хто раніше вигравав чемпіонати світу, хто грав у фіналах, і цього разу за трофей боротимуться ті ж Аргентина, Іспанія, Бразилія, Франція, Нідерланди, Англія.
— Рівень чемпіонату світу, враховуючи збільшення учасників до 48 на початковому етапі, дещо впав. Зріс ризик того, що ваш рекорд у п’ять голів в одному матчі 1994-го у ворота Камеруну, не встоїть. Чи встоїть?
— Гадаю, що залишиться непобитим.
Геннадій Чеховський