Вихованець київського «Динамо», 18-річний форвард італійського «Емполі» Богдан Попов розповів про Євро-2026 (U-19), виступи за свою команду та інтерес топ-клубів Італії.
— У стартовому матчі Євро-2026 (U-19) збірна поступалася хорватам, але змогла переламати хід гри та здобути впевнену перемогу. Завдяки чому вдалося досягти цього результату та чи покращився настрій команди перед наступними матчами?
— Напевно, через характер, і, звичайно, перемога завжди супроводжується позитивними емоціями, тому всі щасливі і готуємося до наступної гри.
— Яка атмосфера просто зараз панує в таборі юнацької збірної України?
— Атмосфера позитивна й робоча. Усі дружні та максимально сконцентровані на підготовці.
— Про які плани, цілі та амбіції ви говорите з партнерами по команді в контексті цього Євро?
— Якщо відверто, ми більше сконцентровані на тренуваннях.
— Від участі в цьому турнірі залежить участь у майбутньому Чемпіонаті світу серед молоді. Потрапити на Мундіаль є додатковою мотивацією чи думки передусім про Євро?
— Перший крок — Євро, а потім побачимо, чого ми дійсно варті. Йдемо крок за кроком.
— Чи відомо тобі, яким був найбільший успіх збірної України на Євро-2026 (U-19)?
— Мені здається, Україна була переможцем. Тоді змагання проходили в Україні, і у фіналі гол забив Денис Гармаш. Я був малим і не пам’ятаю цього, але мені розповідав мій менеджер Андрій Головаш (мова про тріумфальне Євро-2009 (U-19), що проходило в Донецьку та Маріуполі, Богдану тоді було лише 2 роки — прим. ред.).
— Хто з вашої збірної є справжньою душею компанії?
— У нас достатньо рівний колектив і позитивна атмосфера. Між усіма гарні стосунки.
— А хто, на твою думку, гратиме в якійсь топ-лізі?
— Важко сказати, час покаже.
— Новачки збірної — Ігнатков та Сикут — хлопці, за яких УАФ боролась і зробила все можливе, щоб вони були в команді. Що думаєш про них?
— Впевнений, що вони зможуть нам допомогти!
— Який з суперників по груповому етапу номінально видається найсильнішим?
— Я вважаю, що у фінальній частині зібралися найсильніші команди, тому не став би когось виділяти.
— Чи буде особисто для тебе найбільш принципова зустріч зі збірною Італії?
— Безумовно! Але подивимося, як усе складатиметься.
— Чи немає в голові думок, що передусім важливо проявити себе саме в цьому матчі, адже за ним точно активно стежитимуть в Італії — не лише місцеві вболівальники, а й скаути та функціонери?
— Я про це не думаю. Вони вже достатньо мене бачили. За ці роки я провів в Італії багато матчів — починаючи з рівня U-17 і аж до професійного футболу.
— Чи знайомий ти з кимось з цієї команди?
— Так, майже з усіма. Ще з часів виступів у Прімавері. Наскільки я знаю, найбільше гравців до збірної делегував Інтер.
— А чи говорили тобі в «Емполі» щось про цю зустріч на Євро-2026 (U-19)?
— Ні, в «Емполі» зараз свої питання.
— Не можу не запитати в тебе про це, але останнім часом щодо твоєї подальшої карʼєри є чимало чуток. Називаються такі клуби як «Аталанта», «Кальярі», «Удінезе». Можеш пролити світло на власну трансферну сагу?
— Це питання до мого менеджера Андрія Головаша. Називають багато клубів, але це не до мене.
— У скількох відсотках оціниш ймовірність твого переходу цього літа?
— Я про це не думаю і не рахую. У мене ще кілька років контракту з Емполі.
— Ти сам в якій лізі найбільше хотів би грати?
— Пріоритет — безумовно, топ-5 ліг. Але головне — бути там, де буде найкраще для мого розвитку. Я розумію, що мені потрібно багато працювати, і важливо регулярно грати.
— Як оціниш свій минулий сезон у складі «Емполі»?
— Позитивно. Це був мій перший сезон у професійному футболі. Були неприємні моменти, але тут питання не до мене. Час це підтвердив.
— Ти дуже класно почав, демонстрував вражаючу результативність. Але потім ситуація змінилася. Як вважаєш, у чому причина?
— Із цього приводу президент клубу вже давав інтерв’ю і визнав помилку. Я думаю, що до початку сезону розраховували на більш досвідчених гравців і не очікували, що я складу їм конкуренцію. Тому й намагалися більше довіряти саме їм. Після сезону думка вже була іншою.
— Який матч для тебе самого став найбільш памʼятним?
— Безумовно, домашній матч із «Падовою», де я вперше забив. До того ж одразу двічі.
— Хто з суперників, з ким перетинався, вразив тебе найбільше?
— Мені запам’яталася гра Кубка Італії проти «Дженоа». Це команда Серії A. Вийшов хороший матч, у якому ми виглядали дуже пристойно.
— Хто з гравців «Емполі» для тебе найбільший топ?
— Наш воротар Фульїньяті. Він дуже багато разів виручав команду.
— У вашій команді сім номінальних форвардів включно з тобою. Така конкуренція сприяє прогресу?
— Рівень конкуренції дійсно високий. Додайте до цього, що серед них є молоді збірники Італії.
— Розкажи про атмосферу на матчах Серії Б загалом і на вашій домашній арені?
— Як правило, стадіони повні. Десь більше, десь менше, але атмосфера всюди чудова.
— Якщо хтось з українців у тебе запитає: невдовзі буду в Емполі, що потрібно побачити, де побувати, що зʼїсти? Дай поради.
— Якщо говорити про їжу, то насамперед бістека. Також різноманітні пасти. Я дуже люблю прошуто крудо. Тут вибір справді дуже великий.
— А подивитися?
— Подивитися теж є що. Навколо «Емполі» багато старовинних містечок, кожне з яких має свою історію. Наприклад, Вінчі, де народився Леонардо да Вінчі, або Сан-Мініато — культове місто трюфелів. А ще лише 30 хвилин — і ти у Флоренції. Це казкове місто!
— Ти сам чим полюбляєш займатися у вільний від тренувань та ігор час?
— Подорожую. Мені дуже подобається Італія. Але також багато відпочиваю, адже навантаження дуже серйозні.
— Які амбіції у «Емполі» на наступний сезон Серії В?
— Вони завжди були однаковими — найвищими. Але все стане зрозуміло, коли почнемо сезон.
— З яким форвардом сучасності чи минулого можеш порівняти себе та свій ігровий стиль?
— Мені важко сказати. Порівнюють по-різному. В італійських ЗМІ мене порівнювали із Златаном, хтось бачить схожість із Манджукичем, хтось — із Джеко. Але я Богдан Попов і хочу бути самим собою.
Кирило Круторогов