Павло Люсін: «В «Динамо» мене використовують у нападі, а у збірній просять діяти більше з глибини»

Півзахисник київського «Динамо» і юнацької збірної України (U-19) Павло Люсін оцінив виступ «синьо-жовтих» на Євро-2026 (U-19).

— Павле, вітаємо тебе і всю команду з виходом на молодіжний ЧС-2027. Вже встигли усвідомити з хлопцями ваше досягнення?

— Ми виконали завдання-мінімум. Дуже раді, що наступного року матимемо можливість представляти Україну на чемпіонаті світу U-20. Попереду ще мінімум два матчі на Євро, і ми не хочемо на цьому зупинятися.

— Як би ти описав поєдинок проти Сербії (2:1)?

— Ми були готові до того, що вони нав’язуватимуть нам боротьбу. Зі свого боку ми не збиралися відходити від власного стилю, грати на м’ячі, короткими передачами. Всі дуже раді, що після двох турів взяли максимум.

— Суперник намагався вас провокувати?

— Нас до цього готували тренери, але ми не звертали на це уваги й хотіли відповісти результатом на табло. Так і вийшло.

— Неодноразово доводилось чути, що у цієї команди є характер. Як вдалося побудувати такий колектив?

— Всі пацани дуже класні. Ми пройшли непростий шлях, щоб потрапити на цей турнір. Розуміємо, яка на нас відповідальність, і хочеться бодай на мить подарувати людям трохи позитиву, якого часом бракує.

— Другий матч поспіль ви пропускаєте першими. Як з цим боротися?

— Можливо, задовго розкачувалися, коли потрібно зі стартовим свистком бути максимально зосередженими. Відігруватися з 0:1 в нас уже виходило двічі, але до цього, я вважаю, не потрібно доводити.

— Знову вас виручає Домчак. По-хорошому мали б виставитися перед ним всією командою, чи не так?

— Це його робота. Я думаю, що це питання буде актуальним вже після турніру. (Посміхається).

— Сербія і Хорватія стилістично відрізняються між собою?

— Серби роблять акцент на силову гру, тоді як хорвати намагаються більше працювати на м’ячі, як і ми.

— Вже сьогодні о 18:00 на вас чекає матч з Італією. Яку характеристику можеш дати наступному опоненту?

— Це команда з хорошим підбором гравців. Можуть по ходу гри додати обертів. На мій погляд, нам потрібно всім добре попрацювати, щоб стримати їх і бути готовими відповідати.

— Нічия або перемога в матчі з італійцями виведе вас у півфіналі на Німеччину. У разі поразки на вас чекає зустріч з Іспанією, яка ще не пропускала на цьому турнірі. Маєш якісь особисті вподобання щодо майбутнього суперника?

— Я б хотів зустрітися з Іспанією у фіналі. Торік я не грав проти них на селекційному зборі через травму, тому буде дуже цікаво перевірити себе на тлі такого суперника.

— Індивідуально цей турнір складається непогано. Як готував себе до Євро, залишаючись без ігрової практики з травня?

— Без м’яча мене вистачило лише на кілька днів відпустки: постійно хотілося понабивати, побити по воротах чи просто попрацювати з м’ячем. У цьому плані я справді одержимий футболом. Окрім того, займався індивідуально з тренером. Штаб збірної надіслав спеціальну програму, щоб я підтримував форму до початку зборів у Кракові.

На полі ж найважливіше — відчувати довіру. Маю величезне бажання віддячити наставникам і хлопцям. З’явилося більше впевненості у власних силах, прагну приносити максимум користі команді. Сподіваюся й надалі продовжувати в тому ж дусі.

— Тебе можна назвати фанатичним у ставленні до футболу?

— Певною мірою так. Скільки себе пам’ятаю, футбол завжди був частиною життя.

— Функції на полі в клубі та збірній сильно відрізняються?

— Якщо в Динамо мене використовують у нападі, то у збірній просять діяти більше з глибини, доставляти м’ячі з другої в третю зону.

— В деяких епізодах ти не цурався чорнової роботи. Як у собі розвиваєш ці скіли?

— Тренери іноді нагадують мені, щоб не губив позицію. Завдяки роботі з нашим тренерським штабом у збірній вдалося трошки підтягнути оборонну роботу.

— Часто прилітає від тренерів, коли дозволяєш собі зіграти нестандартно?

— Буває, що й дістається на горіхи. Але якщо відчуваєш упевненість і гра йде — чому б не ризикнути? Найголовніше тут — знайти правильний баланс і вчасно оцінити ігрову ситуацію.

— Як себе готуєш до етапу переходу в дорослий футбол?

— Я розумію, що треба буде все робити в рази швидше. Приклад хлопців, які вже перейшли до першої команди, мене дуже надихає. Буду старанно працювати, щоб приносити користь Динамо.

— З Ігорем Костюком проговорювали твій план розвитку в клубі?

— Ні. Зараз я повністю думками зі збірною, щоб класно зіграти на Євро.

— Готовий розглянути варіант піти в оренду, щоб мати ігрові хвилини в УПЛ?

— Наразі я бачу можливість для зростання в системі «Динамо». Рішення — за тренерами, як вони мене бачать.

— Рольова модель якого футболіста тебе більше надихає?

— Шапаренка та Малиновського. У Миколи імпонує його бачення поля та вміння приймати нестандартні рішення, а в Руслана — фірмовий удар, здатність просувати м’яч і універсалізм. Серед європейців виділю Педрі. Він вражає тим, як блискавично знаходить партнерів передачею в один дотик, а також може самотужки піти в обіграш і завершити атаку ударом.

— Ти вже згадував в інтерв’ю, що до футболу ставишся фанатично. Хто прищепив тобі любов до цього виду спорту?

— У цьому велика заслуга батька. Змалку з ним могли попасуватися, вчилися набивати м’яч. У якийсь момент це переросло в бажання спробувати себе на перегляді в «Динамо», і відтоді я є частиною біло-синіх.

— Кому симпатизуєш на ЧС-2026?

— Іспанії. Подобається, як вони грають командно, а також індивідуальна майстерність кожного гравця.

Олександр Карпенко