Форвард «Динамо» Матвій Пономаренко в етері UPL.TV прокоментував перемогу команди над «Вересом» у матчі 2-го туру чемпіонату України.
— Матвію, чому настільки нервовою видалася сьогодні гра?
— У нас тут завжди тяжкі матчі, я тут вже граю вчетверте — і завжди важко. У «Вереса» хороша команда, яка нав’язує силовий футбол. За нас скажу: це не виправдання, але після дороги важко, два дні тому був поєдинок. Можливо, це все вплинуло, але найважливіше, що є результат.
Зараз головне, що ми перемогли і взяти три очки. Думаю, далі ми будемо прогресувати і будемо демонструвати кращу гру.
— Що казали вам, коли виходили на заміну?
— Забити гол, потрібно було допомогти команді.
— Для вас є різниця в плані налаштування на матчі єврокубків і на поєдинок УПЛ?
— Немає ніякої різниці, адже нам треба перемагати у кожному матчі. Неважливо де, потрібно перемагати — чи це матч єврокубків, чи УПЛ. Будемо боротися за золоті медалі, вважаю, нам під силу повернути чемпіонство в Київ.
— У вас була велика впевненість, щоб пробивати пенальті?
— Так, здається, Буяльський може бити, але я сказав, що готовий пробивати. Був впевнений, що заб’ю.
— Яка у вас особиста мета на новий сезон?
— Хочу побити рекорд Мхітаряна.
Тут таке...
слова, слова..
Розум для футболіста явище досить рідкісне і не обовязкове.
Як показує жорстока практика, для футболіста набагато важливіші саме інстинкти.
Приклади?
Найперший - Шевченко Андрій.
І таких, як не дивно, більшість.
Ну, власне, футбол - не шахмати.
Розумний футболіст, - то діамант.
Аби грали, та інстиктивно, по-звірячому, своєчасно знаходили своє місце на полі, щоб переправити шкіряного до чужих воріт.
А матвій хай забиває, незалежно від вю.
2. Розумний нападник зі "звірячим" інстинктом краще, аніж просто нападник з інстинктом.
3. "ЗіркаАндрій". Уявіть, яким би він був, якби в додачу до свого інстинкту він був би ще й розумним. Це була б дійсно зірка світового, а не українського рівня.
Так, ніби в команді приходиться тільки здогадуватись хто "може бити".)
Що б це значило?
так то він за 90 матчів за Борусію забив усього 23 м'ячі.
І те що грає до сих пір багато про що говорить.
Обʼєктивно, Пономаренко дуже далеко до його рівня.
Я до того, що досягнення неспівставні за суттю, занадто вихідні дані різняться.
В цьому сенсі рекорд - це тільки і виключно рядок в таблиці плюс додатковий привід для гордості. На відміну від наприклад командних досягнень типу чемпіонства або хоча б євровесни.
Уявімо, що Матвій таки забʼє 25 голів. Чи означатиме це, що його одразу заберуть з руками і ногами в Боруссію Дортмунд? Не факт.
А чи означає, що Мхітарян з 25 голами був кращий за Блохіна, якому більше 20-ти в чемпіонаті не підкорювались? Навряд чи, бо ні до того ні після того Генріх не показував навіть близько такого результату вже не кажучи про все що крім статистики.
Дуже гарна передача на Малишка.
І реалізація відмінна.