Колишній нападник донецького «Шахтаря» Андрій Воробей поділився враженнями від матчу 1-го туру Ліги націй збірна Угорщини — збірна України (0:1).
— Європейські збірні розпочинають боротьбу у досить новому турнірі — Лізі націй. Усі ми звикли до відбіркових матчів чемпіонату світу та чемпіонату Європи. У цій низці Ліга націй — важливий турнір?
— Вважаю, що дуже важливий. За останні кілька років ми вже до нього звикли. Він створювався, щоб замінити товариські матчі. Але потім ми побачили, що всі збірні, навіть гранди, грають тут на повну силу. Багато в чому, через правильну політику УЄФА, який розділив збірні за чотирма рівними дивізіонами. Гранди грають із грандами, прохідних матчів немає взагалі. Українська збірна грає у другому за силою дивізіоні. У цих іграх наш тренерський штаб може награти потяг, спробувати на такому рівні молодих виконавців. Так, і не забуватимемо, що через Лігу націй можна мати ще один шанс потрапити до фінальної частини чемпіонату світу чи Європи. У березні 2026 року збірна Швеції пробилася на чемпіонат світу. А кого вона перемогла у плейоф? Так, збірну України та Польщі.
— У травні 2026 року на цьому стадіоні у Будапешті було проведено фінал Ліги чемпіонів УЄФА ПСЖ — «Арсенал». Як тобі атмосфера на Puskas Arena?
— Атмосфера просто топ-рівня. Це новий стадіон, збудований нещодавно з’явився у столиці Угорщини. Ми бачили, що арена була заповнена майже повністю. Звісно, контраст із українськими стадіонами зараз просто колосальний. Але ми чудово розуміємо причину — у нас триває війна. Навіть ми, глядачі, були вражені такою атмосферою на стадіоні в Будапешті, що вже казати про футболістів. Як футболіст скажу, що він радий, якщо стадіон такого рівня практично забитий під зав’язку, хай там переважали навіть фанати господарів. Зрештою, така наелектризована атмосфера допомогла нашим хлопцям грати на максимумі.
— Мабуть, що стартовий склад збірної України став несподіваним для всіх?
— Впевнений у цьому. Тут і воротарська позиція і, особливо, гра у два нападника — Ваната та Сікана. Ми про таке розміщення і забули.
— Яким вам запам’ятався перший тайм?
— Загалом, наші футболісти не знітилися у стартові хвилини матчу. До 20-ї хвилини особливих проблем наш захист не мав, хоча один удар у поперечину воріт Різника ми пам’ятаємо. Лише в середині тайму ми мали відрізок, коли мало що виходило. Мова про творення у центрі поля. І ось тут до місця опинився гол Данила Сікана. Він забив із ювелірної передачі Георгія Судакова. Гол у роздягальню, що називається. Саме цей м’яч дозволив нашим футболістам із гарним настроєм піти на перерву.
— До речі, про Сікана. Після періоду гри в турецькому «Трабзонспорі», Данило перейшов до бельгійського «Андерлехта». З початком цього сезону Сікан почав забивати практично у кожному матчі, як у Лізі Європи, так і у чемпіонаті Бельгії. З чим ви пов’язуєте його результативність?
— Кожному гравцеві потрібно знайти свою команду, важливо, щоб головний тренер вірив у тебе. Андерлехт команда із величезною історією, переможними традиціями. Та й чемпіонат Бельгії заточено на атаку. Усі команди шукають шанс саме в атаці. Ми бачимо, як Данило заряджений на боротьбу, наскільки велике його бажання допомогти збірній.
— Давайте докладніше зупинимося на голі. 42-а хвилина зустрічі.
— Тут важливо згадати, що ми грали за схемою у два нападники. Георгій Судаков зробив навіс із флангу до центру штрафного майданчика. Ванат, на ближній штанзі забрав на себе увагу одного центрального захисника, а Сікан, на дальній штанзі, зумів витримати лінію, і не потрапити до офсайду, вчасно вбігти до штрафного майданчика. Особливо зазначу грамотні дії Данила, де він спочатку зробив пару кроків тому, щоб не потрапити до офсайду, а потім вчасно вбіг у штрафний майданчик і точно пробив без перешкод. Впевнений, чи грай ми в одного форварда, так би ми не змогли забити гол.
— Попереду був другий тайм, і всім було зрозуміло, що господарі докладуть усіх сил, щоб відігратися на рідній для них арені. Що ми побачили у другому таймі?
— Насамперед ми побачили справжні бійцівські якості наших гравців. Пригадую, що під керівництвом Сергія Реброва всі наші футболісти стояли по зонах і м’яч практично не відбирали. Нині у відборі грали всі — і Ванат, і Циганков. До 60-ї хвилини ми грамотно володіли м’ячем у середині поля, а ось далі перевага була у господарів, хоча так і не згадати, що ж створили угорці біля наших воріт. Мені б дуже хотілося привернути увагу до однієї речі, дуже значущої. Нарешті наші футболісти не поступилися супернику у бійцівських якостях.
— Говорячи про цей матч, не можна не відзначити фігуру Домініка Собослаї. Капітан угорської збірної лідер, не лише у рідній збірній, а й лідер англійського «Ліверпуля». Як вам його гра і чому він був настільки емоційним наприкінці матчу?
— Загалом Собослаї провів хороший, якісний матч. Так само, як і завжди. Усі атаки господарів йшли через нього. Домінік виконував усі стандарти та чудово видно його авторитет. Видно, що Собослаї має чудову техніку, потужний удар, та й взагалі він явний лідер у збірної Угорщини. Він звик соло, але наші хлопці почали грати з ним жорстко, але не грубо. Це йому не сподобалося, він поступово почав усіх провокувати, багато розмовляти. Тут зазначу якісну роботу арбітра Дарена Джиллетта. Наприкінці матчу саме Собослаї спровокував невелику бійку, але нічого страшного. Це також частина футболу.
— Хто для вас найкращий гравець збірної України у цій зустрічі?
— Для мене MVP матчу, причому однозначно Олег Очеретько. Він вів усю гру нашої збірної. Він був корисний і при атакуючих діях, і при обороні. У центрі поля Очеретько буквально все зацементував.
— Голкіпер донецького «Шахтаря» Дмитро Різник нечасто грає у складі національної збірної України. У свої 27 років він зіграв лише п’ятий поєдинок у головній команді країни. Як вам його гра у Будапешті?
— Найголовніше для воротаря — він має впевненість у власних силах. Дмитро провів багато матчів у груповому турнірі Ліги чемпіонів. Має величезний міжнародний досвід. Заради справедливості скажу, що особливо гострих моментів гравці угорської збірної не створили. Коли було необхідно, Різник уміло грав на виходах, а у грі ногами він завжди у повному порядку. Разом з Очеретько та Циганковим — вони найкращі гравці збірної України у цьому поєдинку.
— Регламент Ліги націй сьогодні такий, що за 11 днів наша збірна проведе 4 матчі. Історично ми пам’ятаємо, що друга гра на короткій дистанції була завжди складнішою, ніж перша. Чи вистачить у наших хлопців сил на гру у Тбілісі, яка відбудеться 28 вересня?
— Тут не бачу жодних проблем. Обойма збірної зараз велика. Сезон розпочався лише у серпні, сил у гравців багато. Потрібно звикати до того, як грати, наприклад, у чемпіонаті Англії. Там матчі тривають кожні три дні. Звичайно, нинішня логістика в українському футболі — річ важка, але збірна пересувається літаком, і тут не бачу особливих проблем. Наразі головне — це відновлення гравців. Ротацію Андреа Мальдера може зробити на матч з Грузією, але не думаю, що вона буде масштабною. Загалом усі наші футболісти провели якісний поєдинок проти збірної Угорщини — і це головний висновок щодо цієї зустрічі.
Олексій Кликов