Іван Шарій: «Другий гол повністю на совісті Забарного»

Враженнями про матч збірної України з Північною Ірландією у Лізі націй, у якому «синьо-жовті» поступились на умовно домашній арені у словацькій Трнаві (0:3), поділився колишній нападник запорізького «Металурга», «Чорноморця» та «Ворскли» Іван Шарій.

— Підсумок поєдинку викликав неабияке розчарування. Після обнадійливих матчів з Угорщиною і Грузією, що сталося з українцями в Трнаві?

— Так, без розчарувань не обійшлося. Програти 0:3 супернику, якого до категорії «топ» у європейському футболі аж ніяк не віднесеш — це дуже болюче. Тим більше, що основу збірної Північної Ірландії переважно складають гравці з третього дивізіону Англії, а ще кілька виступають у другому.

По цій грі можна сказати, що це у нас був третій дивізіон (посміхається). На жаль, гра не вийшла. У нашої команди на полі нічого не складалось. Гра нагадала відому байку «Лебідь, щука і рак». Зрештою, таке буває у футболі, що деколи так програєш, нічого не вдієш. Ну, «попали» — так «попали». Таке от діло.

— Багато спеціалістів нарікають на те, що Андреа Мальдера надто багато несподіваних перестановок зробив у лінії оборони. Ви теж такої ж думки?

— Авжеж. У попередніх іграх з Угорщиною та Грузією поперемінно був то один склад, то другий, а цього разу на поле вийшло знову нове сполучення гравців. Подібне ні до чого хорошого не приводить. Треба все ж мати якусь кадрову стабільність, щоб не було таких провалів, як у грі з північноірландцями.

Мальдера запросив сорок чоловік і більшість з них перевірив. Але ж така ротація ні в якому разі себе не виправдовує. Зрозуміло, що зіграти 4 матчі за одинадцять днів без ротації дуже важко — у будь-якому випадку потрібно когось з гравців підмінити. Однак ротацію треба робити правильно — зважено, продумано.

— Після поєдинку у Трнаві багато нарікань лунає на Іллю Забарного, якого Андреа Мальдера поставив не у центр оборони, а на правий фланг. Що ви скажете щодо його гри?

— Всі були здивовані цим фактом, це дійсно так. Не зрозуміло, що цим хотів показати Мальдера. Людина ж бо грає завжди у центрі захисту — як у «Парі Сен-Жермені», так і до трнавського матчу у збірній, а тут таке… Може просто хотів перевірити, як Забарний грає на правому фланзі. Ну от і перевірив. Другий гол повністю на совісті Забарного.

А щодо першого, то поблизу наших воріт було скупчення гравців, всі штовхались, а потім суддівська бригада визначала, чи було положення «поза грою» — і зарахувала. Так що один гол — його, це точно. Не залишився без порції критики і наш голкіпер Різник, який раніше не давав підстав для цього. Третій гол дійсно вийшов курйозним: м’яч ковзнув у нього між ногами.

Що ж, бувають і у воротарів помилки. Тим більше, що сталося це вже за рахунку 0:2. А тут залетів третій — і все стало зрозуміло. Але нічого, буде для Різника урок.

— Як гадаєте, і який тепер склад очікувати у черговому матчі з Угорщиною?

— Мабуть, Мальдера знову буде когось міняти. Тут дуже важко сказати. Чи візьме він за основу переможний склад будапештського матчу? Не знаю. Побачимо. Мені чомусь здається, що якщо 5 жовтня проти угорців зможе зіграти Ванат, то він заб’є м’яч. Треба будь-що обігрувати Угорщину, адже в іншому випадку підсумок виступу у групі В2 Ліги націй може бути невтішним.

Андрій Писаренко