Після домашньої перемоги над «Кудрівкою» захисник «Динамо» Тарас поділився враженнями від поєдинку, а також розповів про підготовку до принципового протистояння із «Шахтарем» у Кубку України та перші дні роботи з новим тренерським штабом.
— Дійсно, це була важка гра. Було непросто через ранній початок матчу — трохи важкувато було налаштуватися. Та й «Кудрівка» — хороший суперник, команда демонструвала хороший, якісний футбол. У першому таймі ми створили багато моментів і могли забити більше. Було нелегко, але ми раді, що зіграли й перемогли.
— У моменті з травмою Івана Петряка ви були одним із перших, хто кинувся йому допомагати. Розкажіть, що сталося, адже з трибун цей епізод мав дуже моторошний вигляд.
— Після довгої передачі стався контакт під час верхової боротьби. Наскільки я бачив, гравці зіткнулися головами, і Івану, здається, удар припав у скроню. Спочатку він опустився на коліна, і нічого не віщувало серйозних наслідків. Але згодом стало зрозуміло, що йому зле і він погано почувається. Ми одразу це помітили, швидко зреагували й усі намагалися допомогти. Дай Боже йому якнайшвидшого одужання та міцного здоров’я, адже це справді дуже страшна ситуація.
— Як у такий момент опанувати емоції та знову зосередитися на грі? Було видно, що Владислав Дубінчак дуже емоційно відреагував на цей епізод. Як команді вдалося зібратися?
— Це справді важко, адже йдеться про здоров’я людини. Ми непросто пережили цей момент, та відходили від таких емоцій, але це футбол, і, на жаль, контактна боротьба є його невіддільною частиною. На жаль, сталася така ситуація, повторюся, сподіваємося, що Іван швидко одужає.
— Прокоментуйте епізод із пропущеним м’ячем. Вашої провини в цьому немає, просто після рикошету м’яч залетів у ворота, Але це вже четвертий такий автогол у вашій кар’єрі. Як це сталося?
— Так, той гол вийшов досить дивним. Не пам’ятаю, хто саме пробивав, але я виставив ногу, щоб заблокувати удар. М’яч ковзнув по газону, влучив, здається, у п’яту й відлетів у протилежний від Жори кут воріт. Звісно, прикро, але це футбол. Головне, що ми перемогли. Будемо працювати над цим і сподіватися, що такі епізоди більше не повторюватимуться. Але маємо те, що маємо.
— Що першим сказав Жора після цього епізоду?
— Запитав, який це вже за рахунком такий гол.
— Після повітряної тривоги «Кудрівка» виглядала значно сильніше, ніж до неї. Що пішло не так? Чому суперник додав?
— На мою думку, «Кудрівка» награла на гол. Команда добре провела матч і створила багато моментів. Були епізоди, коли Жора справді нас виручав. Вважаю, що суперник заслужив на свій гол. Прикро лише, що він вийшов саме таким. Але, повторюся, це футбол, і трапитися може будь-що.
— Попереду матч Кубка України проти «Шахтаря», до того ж у команди новий тренерський штаб. Як налаштовуєтеся на цю гру? Чи можна сказати, що це найважливіший матч для вас у нинішньому сезоні?
— Звісно, попереду справді важливі матчі. «Шахтар» — наш прямий конкурент. Але ми готуємося від гри до гри й на поєдинок з ними налаштовуватимемося з подвійною мотивацією. Так само підходимо до матчів з усіма суперниками, хоча принциповість протистояння із «Шахтарем», звісно, відчувається. Тому дуже серйозно готуємося до цієї зустрічі.
— Як вам працюється з новим тренерським штабом? Він лише кілька днів у команді, але чи вже встигли тренери щось змінити в підготовці та тренувальному процесі?
— Звісно, новий тренерський штаб пропонує власні ідеї, і це відчувається відразу. Команда сприйняла їх дуже позитивно. З’явилися нові ідеї. До того ж штаб складається переважно з польських фахівців. Я дуже радий, що з нами працюють такі хороші й розумні тренери. Вони дають нам усе необхідне, щоб ми виходили на поле та грали.