«Футбол 24» обговорив матч збірної України зі збірною Північної Ірландії (0:1) у 5-му турі Ліги націй з відомим українським тренером та експертом Олегом Федорчуком.
— Олеже Вікторовичу, гадаю, ви бачили у мережі, якою фразою Віталій Миколенко перед матчем попереджав свого одноклубника по «Евертону» з Північної Ірландії. У підсумку так не вийшло — саме ірландці переграли нашу збірну. Чому впевненість на словах не підкріпилася грою?
— Я скажу, чому така впевненість. Коли ти аналізуєш заявку на матч і бачиш, що чотири гравці збірної суперника мають 21 рік, а ще троє — 23, то розумієш, що в нас у такому віці ще молодіжка. Найстаршому гравцеві 27-28 років — це дуже молода команда. А впевненість наших гравців, які старші або більше грали, ґрунтується на думці, що паспорти мають значення (сміється). Це помилкове бачення.
Для того, щоб виграти, треба мати не тільки досвід, а й потенціал. Наведу трохи брутальне порівняння. Мені кажуть, що потрібні вікові футболісти, те-се, а я відповідаю, що чоловік у сексі дуже багато розуміється, але молодий — краще (сміється). Розумієте, про що я? Просто треба, щоб футболісти зрозуміли: потенціал має значення. Так, молоді більше помиляються, ніж досвідчені. Але молоді грають інтенсивніше, відданіше, більше борються.
У цьому матчі ми програли за двома компонентами. По-перше, програли 60% єдиноборств. Це вже не про футбол, а про силу духу та фізичну силу. По-друге, суперник мав практично вдвічі більше дотиків у штрафному майданчику. Тобто він грав просто, але вигравав там, де потрібно. А вигравати у футболі потрібно у двох зонах — біля своїх воріт і біля чужих. Програвати можна в середині поля.
Вони віддавали нам територію, але володіли ініціативою. Тобто є ілюзія у деяких спеціалістів, що, володіючи м’ячем, ми володіємо ініціативою. Ні! Треба вміти керувати грою і грати так, як тобі потрібно. Якщо ти віддав територію, це ще не означає, що перемагаєш у війні.
— Андреа Мальдера знову здивував стартовим складом і тактичною схемою. Україна вийшла з трьома центральними захисниками, також відразу зі старту дебютував Кащук. Як вам таке рішення тренерського штабу?
— Щодо Кащука — це логічно. Я взагалі не розумію, чому раніше його не викликали. Він дуже успішно грає, до того ж є чемпіоном світу. Кого тоді викликати, як не свого гравця, вихованця Шахтаря, який успішно виступає? Загалом він трохи хвилювався, але для дебюту зіграв дуже непогано. Я б мріяв, щоб усі так грали у своєму дебютному матчі. Але там міг би бути переломний момент у його кар’єрі, якби він забив… Це був найкращий момент. Вважаю, йому не вистачило спокою. Треба було трохи більше часу, щоб краще зіграти.
А щодо трьох захисників, то я вважаю, що це експеримент. У нас в Україні практично ніхто не грає з трьома захисниками. Ну серйозно, ніхто, хіба що періодично. І для того, щоб така схема працювала, потрібно, щоб хтось стабільно її використовував.
Тому експерименти у ключових матчах для мене недоречні. Взагалі, проводити експерименти у збірній — якось неправильно. Якщо перед чемпіонатом світу є місяць для підготовки, то ще можна. А так, за один день… Є ілюзія, що можна щось награти розмовами, але це так не працює. Для того, аби перейти на іншу схему, потрібно зіграти 3-4 матчі, щоб гравці розуміли один одного.
Тому та схема була дещо умовною: три захисники, але під час оборони Миколенко сідав назад, і там уже було четверо. Однак через те, що не було правого захисника, ми виконали дуже мало кросів. Зазвичай, коли фланги просідають, то й кутових стає мало. У нас їх було дуже мало, а це логічно випливає з побудови гри. Якщо фланги дуже активні, то суперник вибиває м’яч на кутовий. А якщо активності немає, то ми й побачили, що в нас просіли фланги.
— Упродовж цього матчу, як і минулого, збірна України мала серйозні проблеми з обороною під час стандартів. Чому ми вдруге за короткий період дозволили Північній Ірландії настільки ефективно використовувати її сильні сторони?
— Перед матчем завдання тренерського штабу — використати свої плюси, а свої мінуси приховати так, щоб суперник не зміг ними скористатися. Цього ми не зробили. А чому? Тому що для того, щоб щось запропонувати гравцям, потрібно мати певний досвід. У нас же ніхто з тренерського штабу не мав досвіду оперативного управління грою.
Що я маю на увазі? Одна справа, коли ти перед матчем щось занотовуєш у блокноті, пишеш гравцям, щось їм пояснюєш. Але починається матч, сценарій інший, розвиток подій інший. І тобі потрібно змінювати схему, робити заміни, щоб щось запропонувати команді.
Ви бачили, як реагував тренерський штаб? Так, по-перше, із запізненням. По-друге, коли камера показувала тренерів, було помітно, що панував дуже панічний настрій. І це ще за рахунку 0:0. Це ж невербальне бачення… Поведінка демонструє, що трохи не вистачає досвіду.
Наприклад, збірна Італії повернула Манчіні, і ми бачимо три перемоги поспіль. Тренери мають значення (Усміхається). А хтось думав, що можна поставити знайомого — і все буде добре. У музиці чи медицині я такого не бачив, і вважаю, що футбол — ще складніша сфера. Адже, щоб стати футболістом, потрібно 12-15 років займатися, а щоб стати медиком — шість (сміється). Тому це складніша робота. І потрібно думати, кого запрошувати, адже виникатимуть такі моменти, коли досвіду може бути недостатньо.
— Окремо про напад. За весь матч збірна України завдала лише двох ударів по воротах. Як можна пояснити настільки низьку атакувальну продуктивність команди, яка мала б грати на перемогу?
— Пояснюю це теж експериментом. У таку схему з двома подібними гравцями попереду в Україні ніхто не грає, та й самі футболісти не знайомі з цією моделлю. Ми бачили, що вона спрацювала з Угорщиною, але там більше була помилка захисників, ніж успішна гра наших футболістів.
Коли Яремчук сів на лаву запасних, одразу з’явився простір у Сікана, і він мав той вбивчий момент. Цей епізод продемонстрував, що все ж таки потрібно грати у той футбол, який гравці вміють демонструвати, а не той, який ти хочеш від них бачити. Іноді тренери, особливо недосвідчені, вважають, що мають певну ідею, і нав’язують її футболістам, не зважаючи на їхні можливості. А потрібно враховувати, чи вміють вони грати за цією схемою. Одного бажання недостатньо.
Ми ж бачили, як Ротань два-три роки тому хотів, щоб його команда контролювала м’яч. Йдеться про Полісся. А потім він перейшов на простіший футбол, і зараз команда на першому місці. Тобто недосвідчені тренери переоцінюють можливості своїх ідей. Потрібно вмикати реакцію. Це довга історія, але треба розуміти, що гравці грають так, як уміють, а не так, як ти хочеш.
— Трубіна обрали «левом матчу». Як вам цей вибір і кого б ви назвали найкращим у цій грі?
— Я трохи не погоджуюся, адже Трубін зіграв так, як зіграв. В одному епізоді виручив, але мені сподобалися два центральні захисники. Це, в принципі, одна з перших ігор, коли вони не припускалися суттєвих помилок. Ми вже звикли, що хтось із центральних захисників обов’язково помиляється (сміється). Але навіть пропущений м’яч — не їхня провина. Тому Сарапій і Матвієнко зіграли добре.
Але в такому матчі «левів» не було. «леви» — це вболівальники, які терпіли цей футбол. Тому я б на місці тих, хто визначає найкращого гравця, сказав: «Пропускаємо цей матч!» (Сміється.)
— Наскільки ця поразка має стати приводом для серйозних висновків щодо роботи Андреа Мальдери? Чи Ліга націй — не той турнір, після невдачі в якому варто бити на сполох?
— Я вважаю, що матч із Грузією буде показовим. Зміни потрібні, і що швидше, то краще. Але якщо тренери проявлять свою компетентність, скажімо, в атаці, то ситуація може змінитися. Це був ризик від самого початку, адже, по-перше, це перший іноземець, а по-друге, тренер, який до цього ніде не працював головним тренером. Це експеримент. Мальдера експериментує, але й УАФ теж експериментує. Залишилося вболівальникам поекспериментувати і не прийти на матч (сміється).
Тому це слушне запитання. Я вважаю, якщо почнеться кампанія про те, що цей турнір неважливий, то я вже не знаю, що тоді важливо. Навіть у товариських матчах провідні збірні грають як в офіційних, тому що це рейтинги збірної, рейтинги країни. І найголовніше, про що всі забувають, — це капіталізація футболістів. Якщо збірна успішно грає, то ціна футболіста стає конкурентнішою.
Тому всі збірні грають на повну, і не має значення, офіційний це матч чи неофіційний, адже рейтинги та жеребкування пов’язані між собою. Коли ми почуємо від журналістів, які нібито хочуть допомогти, що цей турнір неважливий, то я вважаю, що це не допомога.
Одужання починається тоді, коли поставлений правильний діагноз. Ти приходиш до лікаря, і тобі Доктор Хаус ставить правильний діагноз. Якщо ж він неправильний, то хвороба перемагає. Тому потрібен правильний діагноз. І я не думаю, що у тренерів дуже великі контракти. Якщо вони не справляються, треба щось змінювати. Це нормальне явище у футболі.
— Шанси на друге місце в групі Україна вже втратила. То що мають зробити «синьо-жовті» у матчі з Грузією, щоб Андреа Мальдера довів, що він має залишитися? Не програти, перемогти чи продемонструвати ще суттєвіший результат?
— Будь-який результат можна оцінити з погляду роботи тренерів. Якщо ми побачимо зміни в грі й при цьому здобудемо впевнений — впевнений! — результат, то це буде заявка на майбутнє. А якщо ми виграємо завдяки помилкам суперника, а сама гра буде невиразною, то це тупикова ситуація. Тримати таких тренерів немає сенсу.
Тому ми все побачимо. 90 хвилин — це не так багато, щоб зрозуміти, хто є хто у футболі. Практично за пів години ти вже розумієш, чи правильно грає команда, чи ні.
Ми бачимо на прикладі Ірландії: молода, дуже молода команда, одна з наймолодших у Європі, демонструє, як на мене, фантастичний футбол, попри свої можливості. Але ж там тренерська команда!
Анастасія Прокопчук