Кінець року – традиційний час підбиття різноманітних підсумків. В цьому матеріалі пропоную нам усім згадати про гравців, які вирішили завершити свою кар’єру в році, що минає. Серед них було немало футболістів, які стали кумирами мільйонів, і залишили по собі вагомий внесок в історії футболу.
Ґуті
Хосе Марія Ґутьєррес Ернандес, або ж просто Ґуті – один з найвідоміших вихованців і плеймейкер мадридського «Реала», який досить довгий час перебував у команді на другорядних ролях, в тіні своїх більш зіркових партнерів, однак зумів завоювати місце в основі «ґалактикос», навіть здобувши на певний час капітанську пов’язку. Триразовий переможець Ліги Чемпіонів, він віддав мадридському суперклубу 15 сезонів свого активного футбольного життя (а з врахуванням виступів за юнацькі і молодіжні команди «Реала» - усі 24), завершив кар’єру Ґуті в турецькому «Бешикташі». На своїй прощальній прес-конференції Ґуті висловив бажання в майбутньому тренувати молодіжну команду «Реала».
Каха Каладзе
Опора захисту зіркового київського «Динамо» кінця 90-х, найтитулованіший футболіст Грузії, багаторічний незмінний капітан національної збірної. Також Каха – єдиний грузинський футболіст, який двічі перемагав у Лізі Чемпіонів (в складі «Мілану»). У червоно-чорних кольорах міланістів Каладзе відіграв 9 сезонів (2001-2010), а останнім клубом грузина став італійський «Дженоа». Після завершення футбольної кар’єри Каха розпочав активну політичну діяльність, переміг на виборах у парламент в складі опозиційного блоку, і здобув посаду міністра енергетики Грузії.
Руд ван Ністелрой
Один з найвидатніших нападників збірної Нідерландів, гроза захисників і воротарів, багаторазовий кращий бомбардир провідних європейських чемпіонатів, він один із тих, хто став зіркою футболу, але протягом своєї кар’єри не здобув жодного міжнародного трофею. І це при тому, що ван Ністелрой захищав кольори грандів світового футболу: «Манчестер Юнайтед» (2001-2006), «Реал Мадрид» (2006-2010). Згідно з рейтингом Міжнародної федерації футбольної історії та статистики (IFFHS) Руда ван Ністелроя визнано найкращим бомбардиром за період з 2001 по 2010 роки.
Хуан Себастьан Верон
Один з найвизначніших футболістів в історії аргентинського футболу, яскравий приклад футбольного довгожителя, який навіть досягнувши поважного віку і відігравши не одну сотню матчів, залишився голодним до перемог і трофеїв. Пік кар’єри «Відьмака» припав на кінець 90-х – початок 2000-х, тоді Верон здобував собі ім’я в Європі, граючи в командах найсильнішого на той час клубного європейського чемпіонату – італійської Серії А («Сампдорія», «Парма» і «Лаціо»). У складі «Парми» Верон здобув Кубок УЄФА (1999), а в футболці римських «Орлів» - титул чемпіона Італії (2000). Вояж аргентинця на Туманний Альбіон став кроком назад в його кар’єрі, хоча Верон виграв чемпіонство Прем’єр-ліги в складі «Манчестер Юнайтед». Повернувшись до Італії «Відьмак» вдруге став володарем «скудетто», захищаючи кольори міланського «Інтера». Завершив кар’єру Верон у віці 37 років на батьківщині, відігравши п’ять сезонів за «Естудіантес», який за цей час повстав з дна турнірної таблиці до рівня чемпіона Аргентини.
Філіппо Індзаґі
Сер Алекс Фергюссон одного разу сказав про нього: «Індзаґі народився в офсайді». Неймовірні бомбардирські якості Супер-Піппо, його гра на межі лінії офсайду і фантастичне гольове чуття – це те, чим Індзаґі запам’ятався мільйонам вболівальників у всьому світі. Чемпіон світу 2006 року, символ атаки «Ювентуса» (1997-2001) та «Мілана» (2001-2012). Після завершення кар’єри гравця став тренером молодіжного складу «россо-нері» (U-17). От хто зможе навчити юних міланістів премудростей уникнення офсайдних пасток.
Роберто Карлос
Коли оголосив про завершення кар’єри гравця Роберто Карлос, мабуть багато голкіперів зітхнуло з полегшенням. Вбивчої сили і точності удар бразильського захисника – його основна зброя, проти якої мало хто знаходив протидію. Найкращий захисник Європи за версією УЄФА на початку 2000-х, чемпіон світу-2002, володар трьох кубків переможця Ліги Чемпіонів у складі мадридського «Реалу». За «Королівський клуб» Роберто Карлос провів найкращі роки своєї кар’єри (1996-2007), до цього захищав кольори міланського «Інтернаціонале», а після Мадрида – відіграв три сезони за «Фенербахче» та один – за «Коринтіанс». Останнім клубом зіркового бразильця став махачкалінський «Анжи», де після завершення кар’єри Роберто Карлос займає посаду спортивного директора.
Міхаель Баллак
2012 рік став останнім роком футбольної кар’єри гравця і для капітана збірної Німеччини Міхаеля Баллака. 36-річний гравець по завершенні сезону відхилив варіанти продовження кар’єри в Австралії та США і вирішив повісити бутси на цвяшок. Протягом своєї кар’єри Баллак захищав кольори «Кайзерслаутерна» (чемпіонство Німеччини у 1998 році), леверкузенського «Байєра» (фінал Ліги Чемпіонів-2002), «Баварії» (три титули чемпіона Німеччини) та лондонського «Челсі» (чемпіонство Англії у 2010 році та фінал Ліги Чемпіонів 2008 року). У складі збірної Німеччини дійшов до фіналу Мундіалю-2002. Завершив кар’єру Міхаель Баллак у складі «Байєра», наразі проходить навчання на здобуття тренерської ліцензії.
Андрій Шевченко
Символ і уособлення всіх футбольних успіхів незалежної України, її лідер, капітан і найкращий бомбардир. Переможець Ліги Чемпіонів, володар «Золотого м’яча» 2004 року, триразовий найкращий бомбардир Ліги Чемпіонів, дворазовий «капо каноньєре» Серії А, другий бомбардир в історії «Мілана». Історія досягнень Шеви на футбольних полях Європи – це історія позитивного іміджу і авторитету України, які Шевченко здобував, захищаючи кольори «Динамо» (п’ятиразовий чемпіон України), «Мілана» (чемпіонство Італії та кубок Ліги Чемпіонів) і «Челсі». Попрощався ж «Цар зі Сходу» із великим футболом воістину по-царськи: дубль Шеви у ворота збірної Швеції у першому матчі нашої збірної на Євро-2012 – це одна із тих миттєвостей, яку до кінця життя пам’ятатимуть усі футбольні вболівальники України. По завершенні кар’єри Андрій Шевченко розпочав політичну діяльність та балотувався на виборах у народні депутати України.
Також 2012 рік став останнім роком активної футбольної кар’єри таких гравців як Сільвен Вільтор (гравець «Бордо» і «Арсенала», чемпіон світу та Європи у складі збірної Франції), Ганц-Йорґ Бутт (голкіпер-пенальтист «Гамбурґа» і «Баварії»), Сол Кемпбелл (захисник «Тоттенгема» і «Арсенала»), Массімо Оддо (гравець «Мілана», чемпіон світу у складі збірної Італії), Іван Кордоба (захисник міланського «Інтера», 5-разовий чемпіон Італії, переможець Ліги Чемпіонів), Ян Веннеґор оф Гесселінк (голандський бомбардир «Селтіка» і ПСВ), Самі Гююпяя (фінський захисник «Ліверпуля» і «Баєра», переможець Ліги Чемпіонів та Кубка УЄФА), Марек Янкуловський (чеський захисник «Мілана», переможець Ліги Чемпіонів).
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
