Пользователи → Katrin-Denev → блог

                                      Сьогодні ввечері до моїх рук потрапив новий випуск "Літературної України". Гортаючи сторінки газети, я побачила фото з якогось футбольного матчу.

Читать полностью →

Нещодавно наша вчителька української мови запропонувала написати твір на тему "Чого я очікую від Євро-2012?".  Та ось я вирішила поділитися своїми думками з відвідувачами цього сайту.

       " Наш буремний, стрімкий, незвичний світ...Кожен день вміщує в собі стільки подій, проблем та задач. Люди будують заздалегідь плани на життя, працюють на перспективу. Я,  звичайна дівчина-школярка,  не дуже люблю зазирати у майбутнє та розподіляти чітко своє життя наперед. Але я точно знаю, що буду робити влітку 2012 року...

          Євро-2012...Здавалося недосяжною мрією, але Україні та Польщі вдалося виграти цей тендер. Весною, 18 квітня 2007 року, уся україно-польська футбольна дружина, всі функціонери та прості вболівальники щиро раділи, коли Мішель Платіні витягнув переможний конверт, де чорним на білому були надруковані назви наших країн.

           Я, проста вболівальниця українського футболу, рахую разом зі своїми однодумцями дні до початку чемпіонату. І не було межі моєму щастю, коли інспектор UEFA затвердили місто Харків і дозволили йому приймати три гри групового етапу в стінах стадіону "Металіст". Це була перемога всіх! В чотирьох  українських містах: Києві, Харкові, Донецьку та Львові ведеться кропітка праця, адже ми повинні встигнути дуже багато. А це: побудувати стадіони, готелі, налагодити інфраструктуру. І коли я бачу готові результати цієї праці, то розумієш, що ми на вірному шляху.

            Стосовно всього цього, є в мене одна найцінніша мрія. Дуже хочеться, щоб люди в нашій країні не звертали уваги і не витрачали свої сили на непотрібні проблеми, а стали єдиною, міцною країною, яка рушить до мети. Я чекаю від вболівальників єдності, одностайності та підтримки. Хочу, щоб люди, які будуть підтримувати нашу збірну на стадіоні не жаліли свого голосу, сил та енергії. Бажаю, щоб під час виконання гімну ми стали одним організмом з величезним серцем. І всі стадіони, на яких будуть грати наші хлопці були б одягнені в жовто-блакитні кольори.

              Я думаю, що моя мрія та це очікування є цілком здійсненні. Дуже хочеться, щоб нас, однодумців-вболівальників, було багато. Адже наша підтримка є невід'ємною частиною гри нашої збірної. А наші хлопці-футболісти зроблять все, щоб виступити на високому рівні."

        Дякую за увагу. З повагою до всіх, Katrin-Denev.

Читать полностью →

"Живи и ошибайся. В этом жизнь. Не думай, что ты можешь быть совершенством, - это невозможно. Закаляй себя, свой характер, чтобы, когда наступит испытание,-а это неизбежно,-ты мог встретить его как настоящий мужчина. Не давай обманывать себя прописными истинами и громкими фразами.... Бойся бесцветной жизни." - эта цитата У.Р. Олджера (американского писателя и философа)

Тяжело сейчас всем: тренерам, команде и болельщикам... Настоящим болельщикам. Трудно все-таки подбирать слова. Но мы должны быть сильными. И твердо принимать поражение, хоть и такое болезненное. Но!!! Ни в коем случае мы не должны дать никакого повода нашей родной команде, усомниться в искренности нашей поддержки. Дайте с пониманием относиться к происходящему.

Читать полностью →