Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Пітер Крауч.
Забиі 105 голів в АПЛ, з них 36 головою. Це рекорд АПЛ, занесений в книгу рекордів Гіннеса.
Але це не все.
Пітер Крауч ще зробив 36 асистів, з яких 90% виконані головою.
Та йому все одно далеко до Старухіна, до речі в якого ніхто не рахував ні скільки голів він забив головою, ні скільки зробив асистів. Нема....
Те що Старухін вмів грати головою ніхто не заперечує, а ось твердження, що так як він нині ніхто не вміє грати - це вже до стоматолога чи психіатра...
Ну шо тут сказать...
Ви мене питали: "Вы мне покажите сегодня хотя бы одного игрока во всем мировом футболе, умеющего хотя бы отдаленно так играть головой".
Я Вам навів навскидку прізвища деяких гравців, що часто забивали голи головою.
Прізвища, а не статистику.
Чи Ви думаєте, що ті хто забили чверть голів головою не вміють грати головою?
Тоді це вже питання не до мене, а в інший кабінет...
Навскидку: Серхіо Рамес, що майже половину своїх голів забив головою.
Льорренте, Манджукич, Джеко - блискучі гравці головою.
А Фалькао, Крауч, Лука Тоні, що грали ще недавно і чверть своїх голів забили головою
Та й наш невисокий Ребров, як і маленький Мессі, чимало голів забили головою.
А скільки голів говою забив зі своїх 110 Старухін, хто знає?
Прочитав в ФанДей статтю Войцеховського про Старухіна.
І здивувався багатьом неточностям і рясною безглуздістю, що маячать в ній.
А якщо не віриш в деталі, то починаєш не вірити й увесь зміст.
Перше.
Коли була написана стаття?
В ній згадується Шарафутдінов, який є упоротим сепаром і працює в днр, виступаючи з критикою всього українського футболу. Автор, редактор сайту , згадуючи його, ні слова про це не сказав.
Друге. Цитата з статті.
"Также бытует мнение, что Старухина отцепили от основного состава, после того как он после своей замены в матче с московским Спартаком что-то весело обсуждал с Николаем Латышом на скамейке запасных, и этот эпизод попал в трансляцию на центральном телевидении."
Це нісенитниця.
Згадаємо, що коли Латиш грав за Спартак (1986 р.), то Старухін вже не був діючим футболістом.
Як я розумію, епізод може відноситись до 1982 року. Латиш тоді грав за Динамо з москви.
Одже, це могло бути в матчі проти цього Динамо. Так, як стверджується , епізод показувало ЦТ, то гра відбулась в москві, виходить що 17 серпня. Але Старухін в цьому матчі не грав, а Латиша не замінювали. Тобто в цій грі розмови між Латишом і Старухіним під час гри бути не могло..
Те ж саме було і в 1981 році, в грі з московським Динамо 6 червня. Старухін і тоді не грав, а Латиша також не замінювали. Так що цей епізод вигадка, що попала навіть в Вікіпедію.
Третє.
Стверджується, що Старухін не грав в збірній через розбіжності з Лобановським.
Знову нонсенс.
Старухін став класним гравцем в другій половині семидесятих, коли Лобановського від збірної відсторонили (між другою половиною 76 року і 1982 роком). Тобто і це вигадка.
Четверте. Старухін, якщо офіційно, не зіграв жодної гри за збірну СРСР. Він 7 травня 1980 р. в Ростоці грав не за збірну СРСР, а за збірну КЛУБІВ СРСР, яку тренував Коршунов. А це велика різниця, як кажуть в Одесі. До речі в той день збірна СРСР грала під керівництвом Бєскова в москві товариський матч проти ЦСКА.
І так далі.
Повторюю, якщо немає точності в дрібницях, то немає довіри й до основної теми.
На жаль.
Чесно скажу, що Поліщука майже в Чорноморця пам'ятаю мало.
Прізвище крутится в памяті, а ось його гра вивітриласт звідти.
А Зубков?
Віктор Зубков - легенда. Захисник з гарматним ударом, який часто підключався до атаки.
Його удар, думаю, памятають всі хто ще згадує першість СРСР другої половини шестидесятих і першої половини семидесятих.
Я їх, ці два коменти, виділив тому, що якраз вони стали причиною аналізу.
І сам пост абсолютно не направленй проти Андрія і Ярослава, яких я щиро поважаю.
Агов, Андрій!
Агов Ярослав!
Я згоден з Вашими заявами, що і Динамо втратило ряд легіонерів.
Дякую, цікаво!
Але є одне зауваження по цій фразі: "Головним арбітром матчу був найкращий на той час рефері України Костянтин Віхров".
Суть в тому, що Віхров завершив свою кар'єру арбітра ще в 1985 році (тоді, до 2000 року, дозволялось, якщо мені не зраджує пам'ять, судити офіційні футбольні матчі арбітри могли максимум в 47 років).
Так що бути найкращим українським рефері в 1992 році в віці 56 років пан Костянтин аж ніяк не міг.
Хоч свого часу арбітром він був відмінним.
Так Нерес запалював на зборах взимку 2022 року, але через цю кляту війну йому не довелось зіграти хоча б один офіційний матч за Шахтар.
Це перше.
А по друге, ще до початку сезону 2022/2023 року його 1 липня 2022 року, як пише Трансфермарк, продали Бенфіці за 15,3 млн. євро, де нині він і фейєрить (31 гра з 34, 6 голів, 9 асистів - непогано для правого вінгера).
Так що в прогнозах експертів він вже не міг розглядатись.
Хоч це звичайно тяжка втрата для гірників.
Авось....
Владислав, про Нереса я написав в примітці до таблиці.
Про Тобіаса Вінісіуса я не писав тому, що він не був заявлений за Шахтар в сезоні 2021/2023 р через свій малий вік.
Йому лише в лютому 2023 року (23.02, за день до повномасштабної війни) мало б виповнитись 18 років і тольки тоді вступав в силу його контракт з Шахтарем.
Хоч Ви й праві, це втрати Шахтаря, які могли стати його ресурсом в нинішньому сезоні.
Спочатку цитати.
Андрій Богушевський: «Ну як "Динамо зберегло ввесь склад"? Де Пена, Вербіч, Вітіньо -три людини які грали фактично на одній позиції, заміни яким не знайшлось. Ми грали одним флангом».
Ярослав: «Хіба в нас ніхто не пішов з легіонерів? Хіба Забарного не продавали взимку, а він ще навіть не встиг навіть зрівнятись з Миколенко»
Це коментарі до мого попереднього посту.
