Добровільні жертви пропаганди

Подібно до усіх, хто цікавиться спортом, я починаю свій день із знайомства із спортивними новинами, серед яких звісно на першому місці новини українського футболу. Українськими футбольними новинами я їх назвати не можу. Чиї ж вони тоді? Давайте думати разом.

Колись у СРСР ходила байка про те, як тодішня пропаганда повідомила про результат забігу, у якому брали участь спортсмен із СРСР та спортсмен із США: «Радянський спортсмен посів почесне друге місце, американець же прибіг передостаннім». Віртуозно, чи не так? Спробуй здогадайся, що американець був першим! У ті часи ми над усім цим сміялися — пропаганда на нас не діяла бо ми загартовані були. Знали, що живемо у країні суцільної брехні де правдиву інформацію слід шукати спеціально і аж ніяк не у радянських ЗМІ.

Із того часу минули десятиліття. Нові покоління українців виросли в умовах свободи, у тому числі свободи інформації. І тому імунітету від пропаганди у цих поколінь, на відміну від нас, стареньких, немає. Судіть самі — після вчорашньої перемоги «Динамо» над запорізьким «Металургом» відкриваю новини: «Динамо» продовжує погоню за «Шахтарем», — повідомляє провідний український спортивний сайт. Ну чим не «американський атлет», який «прийшов передостаннім»? Досить подивитися на турнірну таблицю, де у «Динамо» і «Шахтаря» очок порівну (!!!). Яка до біса «погоня»? Доганяти може тільки той, хто відстає, а «Динамо» від «Шахтаря» цього року ще жодного разу не відставало! І нічого — читають такі повідомлення і розповсюджують, причому абсолютно добровільно, зовсім не здогадуючись, що стають жертвами пропаганди, причому пропаганди постійної і цілеспрямованої. Жертвами хронічними — починаючи із четверга наші новинарі оголосили «Шахтар» не багато не мало, як «осіннім чемпіоном». І ніби немає турнірної таблиці і регламенту, де написано, що для визначення чемпіона мають значення лише набрані очки, а їх у «Динамо» і «Шахтаря» порівну. Так, за додатковими показниками «Шахтар» є формальним лідером чемпіонату. Лідером, а не чемпіоном! Відчуваєте різницю?

Можуть сказати, що я чіпляюся до слів, яка, мовляв, різниця! А різниця між лідером і чемпіоном величезна! Я розумію, що «Шахтарю» хочеться хоч якимось боком побути чемпіоном, хоч «осіннім», хоч «зимовим», хоч «демісезонним». Але на сьогодні чемпіоном є «Динамо» і залишатиметься ним аж до останнього туру. То навіщо пудрити мізки читачу новин, який може бути не дуже обізнаним у футболі і не знати тонкощів регламенту? Такий читач прочитає, що «Шахтар» — осінній чемпіон і буде думати що є такий титул. Чим не пропаганда?

Що цікаво, від тренерів та функціонерів «Шахтаря» щось не чути останнім часом стогону з приводу «штучності чемпіонату», якими вони просмерділи усю динамівську чемпіонську весну. Все просто — правильний чемпіонат це той, де «Шахтар» хоча б тимчасово ділить перше-друге місце. Щойно підуть невдачі — чемпіонат знову стане «не таким», ну і чемпіон, якщо це не буде «Шахтар», буде оголошений «штучним».

Зверніть увагу — щойно «Динамо» перемогло на виїзді «Порту», показавши класний футбол і отримавши шанс на вихід із групи, усі новинні ресурси заповнилися інформацією про покарання команди «за расизм уболівальників» матчами без глядачів. Навіть годинки не дали спокійно порадіти давно очікуваній перемозі! Це теж не пропаганда?

Я розумію, згадувати про виступи «осіннього чемпіона» у Лізі чемпіонів, де «Шахтар» менше трьох мячів від лідерів групи не пропускав і достроково вибув із боротьби, не виходить. Ось і не згадують. Тиша! Уявляєте, що би робилосвя у наших спортивних новинах, якби «Динамо» регулярно отримувало по оберемку мячів від кожної насправді висококласної європейської команди? Та що уявляти — згадайте що писалося коли динамівці свого часу провалили груповий етап! А тепер нічого — виключно радість з приводу виссаного невідомо іх якого органу «осіннього чемпіонства». Плюс регулярні порції тої самої пропаганди, яку наш читач із задоволенням їсть і не подавиться.

Учора дізнався звідки взялася брехлива інформація щодо відхилення з боку УЄФА апеляції «Динамо» на рішення про три матчі без глядачів. Виявляється саме так «усім відомий телеканал» вирішив передати народу офіційну інформацію УЄФА про те, що матч «Динамо» — «Маккабі» пройде без глядачів. Справді — навіщо повідомляти правду — правду і дурень розкаже. А розумний спочатку збреше, а потім скаже, що помилився, вирішивши, що раз матч без глядачів, то й апеляцію, про намір подати яку заявляло керівництво «Динамо», відхилено.

Що робить порядна людина, яка помилково збрехала? Каже обдуреним, що простіть, мовляв, засранця, більше так не буду. Ну, може у більш мякій формі, але зміст той самий. Ви чули щось подібне від «усім відомого телеканалу»? Отож. Вибачаються лише «лохи», вважають «пропагандисти». Нормальні ж люди нічого поганого у цьому не бачать. Ось «Динамо» вибачилось за те, що сталося під час київського матчу проти «Челсі», хоча насправді того, що сталося, не бачив на стадіоні практично ніхто, окрім телеоператора, який чомусь спрямував камеру саме на той куточок сектора. Казати, чий це був телеоператор чи самі здогадаєтесь?

Можу продовжувати ще, але думка, мені здається, зрозуміла. Ми усі знаходимося під тотальним і щоденним впливом не вельми добросовісної футбольної пропаганди (про нефутбольну дисертації можна писати) , ми є її хронічними жертвами. І про це слід знати, про це слід говорити.

Я розумію, що прочитавши підпис під цією заміткою, багато хто запитає мене — а чому ти сам нічого не протиставляєш пропаганді, яка шкодить твоєму рідному «Динамо» і усьому українському футболу? А що я можу зробити? Діяти як ті «пропагадисти», тобто постійно пересмикувати факти, манімпулювати інформацією, а коротше — брехати, я не вмію і ніколи не буду. Стояти біля стрічки новин і пояснювати кожному де брехня теж не можу. Фізично. Бо я один, а тих «пропагандистів» навіть і не знаю скільки.

До речі, я вже раз намагався це зробити, коли чи не усі ви ледь не цілодобово більше року обговорювали проект «спільного чемпіонату» із Росією. Намагався пояснити, що такий «чемпіонат» неможливий, бо суперечить статуту ФІФА. І хто тоді мене почув? «Обговорення» неможливого у принципі «об`єднаного чемпіонату» припинилось лише тоді, коли потенційні «партнери» пішли на нас війною і вирішили згорнути пропаганду на цьому напрямку. А якби не згорнули? Упевнений, що наші горе-журналісти і досі б цей «чемпіонат» із задоволенням обговорювали, незважаючи на війну.

Для чого я це написав? Коли алкоголік добровільно отруює себе горілкою, хтось має сказати йому, що він вживає отруту і від цього швидше помре. А вже справа алкоголіка, прислухатись і припинити пити, чи ні. Так само я кажу нашим любителям футболу — ви щодня ковтаєте отруйну футбольну пропаганду! Не робіть цього — читайте уважно, не довіряйте тим, хто вже попався на брехні! Так само я кажу нашим футбольним журналістам — думайте перед тим, як щось швиденько «перепостити». Може це отруйна пропаганда, яка шкодить і вашим читачам, і вам самим! Не будьте безплатгними помічниками недобросовісних пропагандистів! У них платних вистачає!

Микола НЕСЕНЮК для Dynamo.kiev.ua