Чому «Шахтар» не захистить фанатів від «МГБ «ДНР»

Вболівальник «Шахтаря» розповів, як його затримали у «ДНР» за поїздку на матч до Львова. Клуб, який позиціонує себе миротворцем, повинен захищати своїх фанів. От тільки думка керівництва «Шахтаря» з цього приводу вражає.

Лютий 2014-го. Ультрас «Шахтаря» активно беруть участь у Революції Гідності, стають на захист Євромайдану. Гендиректор «Шахтаря» Сергій Палкін у відповідь на це зробив жорстку заяву: «Клуб взагалі проти того, щоб нас хто-небудь втягував в політику! Розумієте, ми граємо для всіх уболівальників, незалежно від партії, поглядів, релігійних пристрастей і так далі. Тому ми досить жорстко реагуємо, якщо хтось виходить і заявляє від імені „Шахтаря“, що підтримує якусь партію або рух. Більше того, ми будемо це дуже серйозно припиняти. Ми займаємося футболом, а не політикою».

Кінець квітня 2014-го. У Донецьку вже захопили ОДА. До кривавого побиття проукраїнської мирної акції лишаються лічені дні. Ультрас «Шахтаря» під час матчів на «Донбас Арені» співають Гімн України, а також пісню про Путіна. Їх освистує увесь стадіон. З трибун від вже тоді завезених «ватників» лунає «Беркут». Гендиректор «Шахтаря» Сергій Палкін знову йде на конфлікт з ультрас через їхні співи: «Ультрас плюють на наших вболівальників». Деяким фанатам заборонено відвідувати матчі «гірників».

Через деякий час бойові дії розпочинаються у Донецьку, «Шахтар» і Палкін їдуть з міста, більшість ультрас «гірників» також роз’їжаються по Україні. Дехто вступає до ЗСУ та добровольчих батальйонів. Але фанати продовжують підтримувати «Шахтар» у Львові та різних містах. На поєдинки їздять навіть з окупованих територій.

З того часу минуло вже майже два роки. І лише зараз у ЗМІ з’явилося інтерв’ю вболівальника «гірників» Сергія Анненкова, якого у Горлівці терористи кинули до в’язниці за те, що відвідав матч за Суперкубок України «Динамо» — «Шахтар», який влітку 2014-го проходив у Львові. Крім нього покарали ще кількох фанатів.

З того часу змінився і «Шахтар». Клуб постійно заявляє, що грає для жителів Донбасу, дарує форму лідеру «Радикальної партії» Олегу Ляшку, а також виступає за мир, говорячи про повернення на «Донбас Арену».

На самій «Арені» роздають «гуманітарку» Ахметова. Клуб ніби не займається політикою, але в той же час стає заполітизованим.

У «ДНР» терористи віджали бізнес у багатьох людей. Але «Донбас Арену» не чіпають. Більше того, за різною інформацією Ахметов досі має великий вплив у «республіці».

Відносини з ультрас, як і раніше, напружені. Точніше, їх взагалі немає. Фанати відкрито кажуть, що клубу вони не потрібні.

Чи варто вболівальникам, які їздять на матчі «гірників» з окупованих територій, переживати за власне життя та сподіватися на підтримку клубу, якщо якесь «МГБ «ДНР» дізнається, що вони були на території України?

Depo.ua вирішив підняти це питання з огляду на інтерв’ю фаната Анненкова, якого, як ми вже писали, кинули до в’язниці за вболівання у Львові.

Ми зв’язалися з гендиректором клубу Сергієм Палкіним, щоб дізнатися, чи може клуб, який позиціонує себе командою Донбасу, захищати рідних фанатів від таких звірств в майбутньому.

Розмова з гендиректором вийшла не дуже приємною.

— Чи може донецький «Шахтар» у майбутньому захистити своїх вболівальників від ув’язнення у «ДНР» за відвідування матчів клубу?

— Ну, як ми можемо захищати...як можемо вплинути на це? Ви самі придумали питання таке? Як ми можемо вплинути на те, що там відбувається?

— Але ж «Шахтар» і власник клубу в певній мірі виступають у ролі своєрідних миротворців, граєте для жителів Донбасу...

— Це ж не ми там таке творимо, правильно?

— Зрозуміло, тобто в клубу і керівництва немає важелів впливу і на захист фанатів стати Ви не зможете?

— Ну як ми можемо захистити фанатів, такі питання задаєте, чесне слово...

У січні 2015 у ЗМІ з’явилося інтерв’ю командира протитанкового взводу батальйону «Донбас» Володимира Бабенка. Він заявляв, що Рінат Ахметов дуже легко може домовитися з керівництвом «ДНР» стосовно звільнення полонених українських воїнів, оскільки на Донбасі працює його бізнес.

Гумконвої Ахметова продовжують годувати жителів окупованих територій, працюють заводи. Без домовленостей з так званими керівниками «республіки» це було б неможливим, правда ж.

Що кажуть фанати

Один із вболівальників «Шахтаря», IT-шник Олексій, який нещодавно поїхав з Донецька, розповів про ситуацію. За словами Олексія, особисто він про полювання на фанатів у «республіці» останнім часом не чув.

«Таке було у перші місяців 5-6 після початку активних бойових дій. Тоді пропаганда... та взагалі нова так звана „влада“ була дуже агресивною. Вони дійсно „випасали“ прихильників України, знали, що серед ультрас таких багато. До деяких додому навідувалися. Але більшість фанатів „шифрувалися“ або поїхали з міста», — каже Олексій.

За його словами, зараз у Донецьку ситуація більш спокійна, щоправда, людей досі можуть кинути «на яму» співробітники «МГБ «ДНР».

«Раніше як було: „МГБ“ бачить, що людина при грошах, має бізнес чи родичі не бідні. Одного дня завітають до тебе в гості, відвезуть кудись, а родичам скажуть — платіть. Під прикриттям „МГБ“ там різні батальйони таким „бізнесом“ займаються. Серед фанатів „Шахтаря“ теж було багато далеко не бідних людей. Випадок з Анненковим — це, скоріше, лише привід був, щоб кинути за грати. Для статистики. Зараз таке вже поставили на поток. Це своєрідний бізнес. Свобода стає товаром», — додає Олексій.

Стосовно впливу Ахметова та можливостей «Шахтаря» Олексій додає наступне: «Важелі впливу в Ахметова є, це не секрет. Банально подивіться на його бізнес, ту саму „Донбас Арену“ у Донецьку. Чомусь не „віджали“, правда? І стосовно полонених він може вирішувати питання. Але заради звичайного фаната він навряд чи стане це робити... Та і не факт, що випадки викрадення будуть відомі його людям».

Політика чи футбол

Ця історія є досить показовою, оскільки керівництву «Шахтаря» потрібно визначитися чи займаються вони політикою. Якщо ні — то не треба влазити у неї навіть з формою для Ляшка. Якщо ж так, то і вдавати із себе людей, які ніяк не здатні вплинути на ситуацію, не можна. Бо не всі журналісти знімають сюжети про «гумконвої» і задають зручні питання про футбол. Всидіти на двох стільцях одного разу вже не вийшло.

Фанати «Шахтаря» продовжують їздити до Львова і Києва з окупованих територій, щоб вболівати за рідну команду. Часто зустрічав таких людей. Але були й інші, які приїздили організовано на автобусах з Маріуполя — працівники заводу Ахметова. Можливо, лише вони зараз мають цінність для клубу, а не ті хлопці, які в тому числі воюють на Сході, або ризикують їздити до Львова чи Києва на матчі «гірників».

Андрій Коваленко