В последние недели журналисты отдельных СМИ активно начали обсуждать тему отставки Реброва. Мол, последние неудачные результаты — это достаточное основание для такого кардинального шага для президента клуба Игоря Суркиса. Мол, тот еще и не такие эмоциональные решения принимал.
Так в частности на каналах Ахметова начали разгонять эту тему в программе «Большой футбол с Александром Денисовым». Там и не заметили положительного дебюта молодого Цыганкова, ни в принципе равной игры. Да и вся критика сводилась к тому, что Ребров недоглядел, недоработал с трансферами и так далее... Сергей Ребров виноват во всех земных грехах.
На самом деле приписать ему можно немало в этом неудачном старте. Но это тренер, который за два сезона выиграл два чемпионства, два Кубка Украины, Суперкубок Украины. В первый еврокубковый сезон команда дошла до четвертьфинала Лиги Европы, в следующем сезоне — в 1/8 финала Лиги чемпионов. Несмотря на такие заслуги, давать шанс на ошибку — просто обязанность. Кому, как не Денисову, помнить сколько прощали Луческу на старте его донецкой карьеры. А если учесть, что таких результатов «Динамо» не достигало уже десяток лет, то заявления об отставке и вообще смешно выглядят.
Кому это нужно? Конечно, прямому конкуренту — «Шахтеру». Соперник донетчан, у которого за много лет наконец-то связалась игра, уж слишком нервничает. «Горняки» потихоньку начинают скучать за трофеями. Поэтому в борьбе за титулы надо включать все фронты. Все же хорошо понимают, что отставание в 6 пунктов на старте чемпионата, это не проигранный чемпионат. А насчет Лиги чемпионов, то «Динамо» традиционно неудачно стартует в этом турнире. Такое было даже во времена Валерия Лобановского.
И тут вовремя прозвучало интервью президента Игоря Суркиса. Мол, он готов терпеть и неудачи с молодежью, а главное с Сергеем Ребровым.
Есть еще один нюанс. Лишил титулов «Шахтера», не кто-нибудь, а их же воспитанник — Сергей Ребров. Который сейчас не боится говорить, что всем обязан «Динамо». Вряд ли это настолько обижает и задевает Ахметова и компанию. Но кто же их, «дончан», поймет...
Мирослав НОВОСАД
--------------------------------------------------
Что за бред ? В каком месте у нас игра связалась ? Или мы разный футбол смотрим? У команды нет игры, комбинаций. Им бездумное перекатываете мяча и перерастаем с ближним это уже игра? Так и пацаны делают на улице без ГТ.
Игры у ДК нет ещё с прошлого сезона.
А чемпионство это стечение обстоятельств при том что главному конкуренту влетаем 0-6 по сумме двух встречь. В такой момент мог попасть любой тренер и эти заслуги приписались ему.
Если бы оно было добыто в период 2011/2012 или 2012/2013. Когда УПЛ была на подъёме и много сильных соперников , это был бы показатель.
А так, в этих реалиях УПЛ мы играем еле еле и это при том, что у многих команд проблемы, не выплачиваются зп и тд. В Дк в этом аспекте все норм. Команда играет безвольно, без мысли в игре и тренер доволен игроками и их действиями . И в этом виноваты все, Ахметов, кроты, Пенисовы только не игроки , тренер.
Не могу понять - как можно прогрессировать если не признавать что есть проблемы и сказать четко как будут решать эти задачи. Слова что делаем ставку на молодых- ничгео не значит. Пугает не то что надо дать шанс реброву- а то что вы не принзаете что он виноват как минимум в предсезонной подготовки команды.
Где комментарии специалистов, грамотных журналистов с конкретным анализом проблем, их причин?
ТЫ ЖЕ ЭТИМ только хуже делаешь Динамо,себе и своему сайту...
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
Чинний чемпіон України київське "Динамо" прямо зараз переживає не найпростіший період в своїй історії. Команда, яка представляє наш чемпіонат в Лізі чемпіонів, здається, просто не готова до такого статусного турніру ні ментально, ні кадрово. Звичайно, одна поразка, хай і домашня, не повинна бути причиною того, щоб відразу списати команду, однак, схоже, що все куди серйозніше, ніж просто стартова осічка групового раунду.
Після того як "Динамо" вже протягом місяця не може виграти в жодному турнірі, поповзли чутки про відставку головного тренера киян Сергія Реброва. Чекали дій або хоча б слів від президента клубу Ігоря Суркіса. Цього тижня Ігор Михайлович заговорив, і сказане ним дає достатньо інформації для роздумів. Він традиційно підтримав тренера, повідомивши про повну довіру, в даному випадку нічого нового, так Суркіс робив завжди, навіть напередодні майбутніх звільнень. А ось коригування завдань на сезон виглядало вже куди цікавіше. Ще місяць тому, до початку кризи команди, президент клубу говорив про боротьбу за плей-офф Ліги чемпіонів і чемпіонство в національній першості, а от зараз Ігор Михайлович заговорив про можливість провалу і готовність миритися з ним заради фундаменту майбутньої сильної команди.
Подібні слова говорять про одне і найважливіше, що серйозних кадрових рішень у клубі не передбачається. Ні відставки тренера, ні кадрових підсилень. Нічого. Що б не говорив сам Ігор Михайлович про острівець благополуччя, але його "Динамо" зараз рішуче затягує паски. Суркіс вирішив розраховувати на нинішніх гравців і внутрішні резерви молоді. Фактично Ігор Михайлович приміряв лекала управління клубом Ігоря Коломойського, хіба що не так радикально і рішуче, відмовившись лише від левової частки іноземців. Переконаний, відносні локальні успіхи дніпрян в новому обличчі лише ще більше розохотили в правильності його вибору. Тому він так і форсує загравання власної молоді, коли 18-річний Циганков грає перший матч у старті і відразу в Лізі чемпіонів.
У цьому сенсі Сергій Ребров дуже зручний тренер для Суркіса. Він не буде перечити, визнає його авторитет, цінує свій тренерський пост. Ігор Михайлович вміло цим користується, зі звільненням Рауля Ріанчо він повернув всі ресурси управління гравцями і командою в цілому. Саме тому марно чекати зміни тренера, принаймні зараз, коли можливість провалу в чемпіонаті України досить мінімальна. Поступитися "Шахтарю" не соромно, а "Зорі", швидше за все, не вистачить на весь сезон, про інші команди і говорити нічого, не той нині час. Що стосується єврокубків, то ймовірно, можливість економії на трансферах і зарплатах більш приваблива, ніж призові за вдалі виступи, а значить, поки що досить буде і участі.
Тому не виключаю, що фантастична (за словами самого Суркіса) зарплата Ярмоленка – це залишки колишньої розкоші, нові контракти не будуть підписуватися на попередніх вигідних умовах. Схоже, що настають нові реалії не тільки для українського футболу, але і для його грандів. Ясна річ, що подібний підхід у формуванні складу загрожує стагнацією в результатах, особливо на єврокубковій арені, однак не покидає відчуття, що Суркіс готовий піти на це.
Час вже визнати, що йому не вдалося успішно реалізувати проект європейського топ-клубу. Спочатку були погані покупки, потім покупки хороші, але слабкі тренери не змогли працювати з сильними футболістами. Після цього погані і неефективні продажі. А зараз в країну і футбол прийшла криза. Як кажуть, гру закінчено. Тому Суркіс готовий переформатувати проект і впровадити трохи призабутий варіант - "добротний клуб з ім'ям і історією". Ігор Михайлович фактично намагається увійти двічі в одну річку і реалізувати той концепт "Динамо", що зароджувався ще при Сабо і юному Шевченку у Лізі чемпіонів 94-го року, а вже сформувався при Лобановському декілька років потому. Слова Суркіса про "потерпіти пару років і отримати сильну команду" дуже навіть вписуються в моє припущення.
Ось тільки в цій стратегії є як мінімум одне слабке місце – головний тренер "Динамо". Сергій Станіславович поки просто не тягне цей пост. Його попередні успіхи багато хто пов'язував з роботою помічника Рауля Ріанчо, вважаючи, що саме він робить результат. Звільнення іспанця повинно було показати, чи мають рацію злі язики, виявилося, що так. Мова не про безвиграшну серію, таке буває у будь-якої команди, особливо після перемог. Все набагато гірше - в новому сезоні команда не грає, як кажуть, "лижі не їдуть". Немає ідеї, немає руху, не видно плану на гру, а тому не видно і команди. Так, відрізками кияни виглядали непогано, з тим же "Шахтарем" і "Наполі", але лише епізодами і тільки з командами, які дають грати другим номером. В інших випадках доводилося покладатися на індивідуальну майстерність і відверту різницю в класі, спрацьовувало далеко не завжди.
Поки не видно, за рахунок чого буде додавати "Динамо" при Реброві. Не хочеться звинувачувати у всіх бідах тренера, але здається, що йому все ще необхідна кваліфікована допомога, він поки не готовий бути по-справжньому головним. Тому й не дуже віриться, що при ньому зможе заграти молодь, на яку так розраховує президент. Суркіс намагається говорити про карт-бланш, щоб зняти напругу і метушню зі свого підопічного. Але якщо все закінчиться третім місцем у чемпіонаті, не думаю, що емоційний президент згадає про сказане раніше. В іншому "Динамо" не збивається зі свого курсу, тут все так само в пошані "динамівське серце" і "палаючі очі", які превалюють над реальним класом і майстерністю. Тільки грошей стало менше.
Сергій Забуранний
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена