Почему «Динамо» проиграло Лигу чемпионов

Учора київське «Динамо» поступилося швейцарському «Янґ Бойз» — 0:2 і припинило боротьбу у Лізі чемпіонів. Чому — погляд Миколи Несенюка.

Зіграти гірше, ніж «Динамо» у другому матчі проти «Янґ Бойз» було неможливо. І не треба про штучний газон. Справжнє «Динамо» мало перемагати швейцарців хоч на льоду, хоч на асфальті, хоч на піску. Не можу пригадати, коли востаннє динамівці чи не з перших хвилин грали на утримання рахунку, відверто тягнули час, поступаючись суперникам в усіх без винятку компонентах футболу. Тому що футболу від «Динамо» у Берні просто не було.

Чому так сталося? Чому команда, яку динамівці упевнено, хоч і не без проблем, обіграли тиждень тому у Києві, раптом зім’яла хлопців Олександра Хацкевича? Причина очевидна. Після першого матчу тренери «Янґ Бойз» наполегливо працювали з командою, аби виправити помилки, припущені в Києві, та позбавити гостей їхніх переваг. Наші ж футболісти та тренери купалися у променях несподіваної слави, що зненацька звалилася на них після двох поспіль перемог над «Шахтарем» та «Янґ Бойз». Вітчизняні журналісти наввипередки шукали нові і нові епітети, аби розписати неймовірну гру Мбокані, Гонсалеса, Ярмоленка, Гармаша та інших. Здавалося, що динамівці вже тепер чи не усім складом претендують на «Золотий м’яч», а їхній тренер — на лаври Алекса Фергюсона.

Дійсність же виявилася протилежною. Досить було пересічній загалом швейцарській команді з перших хвилин почати жорстко боротися за м’яч у кожному епізоді, як гра «Динамо» зникла, перетворившись на безглузде вибивання м’яча уперед у надії невідомо на що. Просто страшно було подумати, що було би, коли на тій стороні поля була не друга команда Швейцарії, а клуб насправді світового класу. Найприкріше, що якби динамівці витримали іще кілька хвилин і не пропустили другий м’яч, усі дружно сказали би, що так і було задумано тренерським штабом.

Соромно було дивитися як команда, яка завжди вирізнялася бойовим характером, ганебно тягнула час під свист обурених трибун. Куди подівся славнозвісний «динамівський характер»? Що ми навзамін побачили у Берні? Як казала Проня Прокопівна у знаменитому кінофільмі: «Ви казали, що у вас в грудях шкварчить, а то шкварчала ваша папіроска».

Чи зашкварчить щось у серцях футболістів та тренерів «Динамо» після пережитої усіма нами ганьби у Берні? Матюки Олега Лужного не пропонувати. Перевірили — не працює.

Микола Несенюк