Що було лише вчора... І що «приготують» нам арбітри в новому сезоні УПЛ?

Знову повернусь до теми арбітрів, що працюватимуть на матчах української Прем’єр-Ліги вже в наступаючому сезоні 2012/13рр. І, перш за все, зверну увагу читача (цього мого опусу) на офіційний документ від сайту Комітету Арбітрів (слава Богу, почав наповнюватись інформацією…). Одночасно запропоную повернутися до мого ж таки блогу на тему «арбітри УПЛ» та порівняти списки. Одразу скажу: списки тотожні; тому я дозволю собі повторити список у форматі, який видається мені більш інформативним:

І.Арбітри міжнародної категорії:
Арановський Є.А. (Київ), 1976 р.н., арбітр ФІФА з 2010 року, 2-га категорія;
Бойко С.М. (Іванків, Київська обл.), 1977 р.н., арбітр ФІФА з 2010 року, 2-га категорія
Швецов В.Б. (Одеса), 1969 р.н., арбітр ФІФА з 2008 року, 2-га категорія;
Абдула А.Б. (Харків), 1976 р.н, арбітр ФІФА з 2011 року, 3-тя категорія;
Даньковський С.В. (Київ), 1978 р.н., арбітр ФІФА з 2009 року, 3-тя категорія;
Дердо О.В. (Одеська обл.), 1979 р.н., арбітр ФІФА з 2010 року, 3-тя категорія;
Можаровський Ю.А. (Львів), 1976 р.н., арбітр ФІФА з 2010 року, 3-тя категорія;
ІІ.Арбітри національної категорії:
Вакс Ю.Я. (Сімферополь), 1976 р.н.;
Годулян В.І. (Одеса), 1968 р.н.;
Грисьо Ю.Я. (Львів), 1974 р.н.;
Жабченко А.С. (Сімферополь), 1979 р.н.;
Жуков Д.В. (Донецьк), 1980 р.н.;
Іванов О.В. (Макіївка, Донецька обл.), 1978 р.н.;
Козик Я.В. (Мукачеве, Закарпатська обл.), 1980 р.н.;
Кузьмин А.В. (Миколаїв), 1976 р.н.;
Кутаков Д.О. (Бровари, Київська обл.), 1977 р.н.;
Лисенчук С.Г. (Київ), 1972 р.н.;
Мосейчук Ю.Ю. (Чернівці), 1971 р.н.;
Романов В.М. (Дніпропетровськ), 1980 р.н.;
Труханов К.В. (Харків), 1976 р.н.

Старійшиною корпусу наших діючих арбітрів знову є Віталій Годулян (у вересні виповнюється 44 роки). За ним – Швецов та Мосейчук. Наймолодших – троє: Козик, Жуков, Романов; всім в цьому році лише по 31 року було/буде.

В цьому блозі, як, напевне, читач здогадується з його назви, я хотів би поговорити про «здобутки» попереднього сезону. Оскільки хорошої роботи арбітрів в полі мало хто (і я – не виключення) не пригадує; тому нагадаю найбільш скандальні матчі минулого…

Отже, скандали від арбітрів сезону 2011/12рр. розпочались вже з другого туру. В якому відбувся матч «Металіст»-«Зоря». «Обслуговував» його Вакс. Який, ще в першому таймі з-за рахунку 1:1, «не помітив» найочевиднішого фолу останньої надії від Торреса («Металіст») в своєму карному майданчику і замість мінімум другої жовтої порушнику з наступним пенальті «виписав жовту» луганчанину Ліпартії ніби-то за симуляцію… В результаті Харків «взяв свої три очки»; а Вакс відправився відпочивати «в колі сім’ї на три тури з залученням на четвертий» (максимальне покарання, якими тоді розкидувався Колліна за подібні «трюки-фокуси»).

Про матч третього туру нашого «Динамо» з «Оболонню» з зарахуванням пари голів, які відносяться до категорії «на розсуд лайнсмена (там точніше: лайнсвумен) на предмет офсайду» – я лише нагадаю, але не обговорюватиму. І не тому, що дій лінійних арбітрів на протязі чемпіонату в цій частині опусу я не збираюсь розглядати. Нагадую лише тому, що наступного дня після цього київського матчу розпочалось… Ага, помиї від Луческу на тему «ФФУ-арбітри-Суркіси-Динамо»… І недарма він розпинався: оскільки вже наступного дня його «Шахтар» від пенальті (за 5 хвилин до кінця матчу! З-за рахунку 2:1!) «врятував» лише арбітр Бойко, «не помітивши» трикратної руки Кучера в одному епізоді! І знову Колліна реагує покаранням: «три дома; на четвертий прошу»… Але ми ще тоді не вирахували методів «психологічної підготовки кротів» на протязі минулого сезону… І дарма… Вина – наша!

Є про що поговорити і про два матчі наступного, четвертого туру… Оскільки в матчі нашого «Динамо» не зарахований гол «Металурга» – знову на сумлінні лінійного (все ж таки: вийшов м’яч за межі поля, чи ні?); і мало хто пригадує, як в компенсований час Бандура зніс Нінковича (а Колліна на таку очевидну помилку арбітра Шандора ніяк не відреагував) – тему цього матчу залишимо «на потім». Але не вдасться обійти стороною матч «Арсенал»-«Шахтар». І не лише через фол в компенсований час від Кучера на Кобахідзе. А тому не вдасться, що «помилку» арбітра Грисьо (ага! «не помітив»:)…) «заднім числом» виправляв вже КДК ФФУ: за двічі нанесені наглі удари ліктем в обличчя суперника дискваліфікував Фернандіньо аж… на один матч!:) Колліна же для Грисьо «виписав» жорсткішу формулу: «ЧОТИРИ дома; на п’ятий – прошу»…

П’ятий тур… «Пестня!»:) від Іщенка! І від Срни… Це той самий п’ятий тур, коли дозволяється грати в волейбол в штрафному і симулювати, ніби м’яч після удару кривбасівця Валєєва потрапляє в обличчя! А чому «пестня» Іщенка? А тому, що Лівшиць, на відмінну від І.Суркіса (через півроку) не здогадався сурдперекладача запросити для розшифровки того, що він «проспівав» Валєєву… Там би підвищено-стандартним Колліновським «чотири дома; на п’ятий прошу» – не обійшлося би…

Шостий тур… Скандал в матчі «Оболонь»-«Металіст». Арбітра Жукова «вибачає» лише те, що «нахомутав» він в обидва боки. Ну, от такий от слабенький арбітр – і що ти з нього візьмеш? Ну, на чотири тури відправили на виховання «в колі сім’ї»… Тим і закінчилось – на той раз…

Цей шостий тур взагалі-то «відзначився кількістю скандалів, але – «дрібнішого ґатунку» так би мовити… Наприклад, арбітр Деревинський в матчі «Карпати»-«Зоря» неоднаково трактував для обох команд правила гри в частині покарань за підкати «відриваю м’яч з ногами». В матчі «Дніпро»-«Шахтар» арбітру Абдулі намагався «пришити справу» – не вийшло. Зате в матчі «Арсенал»-«Динамо» «пришили» Арановському (пригадуєте оте запізнення нашого клубу на матч?) Але вже на отаких дрібницях – Колліна «своїх не здав»: обійшлось без покарань арбітрам. «Не здавав» він ще довго, багато турів поспіль… Кричали було, що Мілевський в Одесі симулював; вимагали покарань для волинян «за жорстоку», ніби, гру (і, відповідно – арбітрам); я сам кричав, що нездара Швецов підсужував кротам і не дав черговий пеналь за підніжку Срни в нашому «очняку» – та на такі вже речі Колліна вже не реагував.

Не реагував аж до дванадцятого туру. А на що Колліна вже зреагував – так це на арбітра (колишнього) Родіоненка… В матчі «Чорноморець»-«Таврія» моряк:) де Матос запхнув м’яча у ворота кримчан рукою! Луганчанин (до речі, поряд з Жуковим, Грисьо та Козиком – ІМНО, найслабкіші в позаминулорічному списку! Хоча – навряд чи професійно-продажні… До проФФесійності Орєхова, Берізки, Іщенка – їм ще далеко…) – візьми і зарахуй той гол-фантом… На свою голову… Більше він не судить в нашому чемпіонаті! Щоправда, за отакі-то речі «окреме запитання» напрошується по іншому арбітру – але до нього ми ще дійдемо…

А далі – затишшя в частині арбітражних шкандалів. Аж до 19-го туру. Так, були знову офсайди-фантоми; були і лівенькі картки (а вже прийшла пора обнулятися…; декому – і по другому разу); були і кротячі наїзди на арбітрів (а як же без них?). В цій частині чемпіонату виділявся матч «Таврія»-«Динамо», в якому Годулян показав нашим дві червоні… Ви, колеги-уболівальники рідного клубу – матюкались…; але: давайте визнаємо чесно – Годулян був правий… Ще раз відзначився Бойко, в матчі 16-туру не поставивши очевидний пенальті за гру рукою – але навряд чи та помилка могла стати результативною («Карпати»-ІМ, 3:0). До пори до часу все було благопристойно, як для реалій суто української першості. Допоки…

В дев’ятнадцятому турі місію «спасителя» в справі цікавості до арбітрів не взяв на себе Іщенко. В матчі ІМ-«Дніпро» він нароздавався (і пошкодував заодно) карток різних мастей та пенальті лише на власний розсуд. Чогось той розсуд був прихильним до господарів… На відмінну від Колліни, якому, певне, вже остогидло: це був останній матч Іщенка в його кар’єрі…

Але найдивовижніші «пригоди» арбітрів почалися, коли розпочалися матчі весняної частини першості. Вже в двадцять першому турі відзначився Швецов: в матчі «Шахтар»-«Дніпро» за всі виходки Срни він йому виписав лише наприкінці матчу ПОТРІБНУ хорвату дискваліфікаційну жовту. Але одночасно і другу жовту «ні за що» – Мандзюку. І «по-дрібницям» – було за що зачепитися прискіпливому інспекторському оку: ті ж самі незафіксовані удари ліктями, грубі атаки кіпера Лаштувки, тощо… Але: Швецов вже був «зафрахтованим» на Євро-2012…, і не поніс заслуженого покарання.

Ще один матч двадцять першого – особливо і характерно вирізняється: «Таврія»-«Металург». Так, саме той матч, який не відбувся через непідготовленість газону в найпівденнішому місті української футбольної ПЛ… Але: арбітра, який зумів відповідно до футбольного законодавства прийняти єдино правильне рішення – відзначу: Андрій Кузьмин. Відзначились також і функціонери, які згодом прийняли абсолютно протирегламентне рішення переграти матч. І дали ще один зайвий привід «попрацювати» органам футбольного правосуддя…

От цікаво: а що ми хочемо від наших арбітрів, якщо футбольні чиновники діють по «понятіям»: «друзям – все; всім іншим – Закон-кистень»?

В двадцять другому турі – ще раз відзначився Жуков: ні за що «виписав» дискваліфікаційну жовту дніпропетровцю Сергію Кравченко. Довелось вдруге втручатися КДК і з-за погодження з Колліною дискваліфікацію скасовувати. А Жукову від Колліни – стандартні «чотири тури вдома»…

В двадцять третьому турі – чергова спроба «наїзду» на Абдулу: на цей раз віце-президент ФФУ І.Коломойський (власник «дружнього» нам «Дніпра») вирішив реваншуватись на нашому «Динамо»… Знову Абдула встояв!

В двадцять четвертому та в наступному турах на матчах лідерів «зажигав» Козик: спочатку поставив в ворота «Волині» «ні за що» виграшний для кротів пенальті; потім – навмисне «не помітив нервів» Хачеріді та Бордюжана…, з другою жовтою для обох. І це – перед вирішальним 26-тим туром! А «до нервів» сам же й Козик довів: свисни же вчасно фол, підбіжи для заспокоєння – і Женька далі буде спокійнішим за удава! Попри здерту шкіру на лікті… За це – Козик «відпочивав» три тури: не інакше, як Колліна постарався!

Двадцять шостий тур – особняком… всі пригадуємо… Лише констатуємо: чотири з дванадцяти турів дискваліфікації Вакс вже відбув…

Знов таки: голи з офсайдів у ворота «Ворскли» не обговорюємо: ці претензії до лайнсменів. Тим більше – Ворскла була згодна програвати обидва матчі: Павлов так заявив…

По відкладеному матчі 21-го туру «Таврія»-«Металург» знову довелось втручатися КДК і «заднім числом» накладати дивкваліфікацію на Аделейє: «тупанув» Арановський… Яким буде його покарання – дізнаємось згодом: Колліна такі речі не оприлюднює без особливої потреби. У всяк випадку Арановський до закінчення чемпіонату «відпочивав».

Новий фаворит Колліни – Анатолій Жабченко з Сімферополя – «відзначився» в двадцять дев’ятому турі: зарахував гол в ворота «Металіста» в епізоді, коли Степаненко з явним фолом відібрав м’яча в харків’янина. Потім – «закрив очі» на руку Степаненка же в своєму карному… Знову Колліні доведеться приймати «непопулярне» рішення. Про яке ми дізнаємось в новому сезоні лише із призначень на матчі.

Здавалось би, все… Але ні! Ще раз відзначився Швецов: але вже в першій лізі, у вирішальному матчі… Не помітити таку руку, не помітити такий пенальті – то як же потрібно було умудритись потрапити в списки для «потреб Євро»? В принципі, відповідь є; і вона реальна… Але нічому не віруючий Колліна вимагає доказів та дискваліфікувує Швецова лише на чотири тури… Хоча вже згадуваного молодого Родіоненка за куди менші гріхи (непрофесіоналізм) – довічно…

Підведу підсумки:

В позитивному сенсі в своєму опусі я декілька раз згадував Анатолія Абдулу. І, слід визнати, що нині він є найкращим нашим арбітром. Це визнає і Колліна, довіривши йому судити і фінал нацкубка, і Суперкубок між тими самими суперниками. З іншого боку… Ми виграли з-за його участі два матчі. І зазнали однієї дуже неприємної поразки; плюс разок зіграли у вирішальну непотрібну нам нічию. А чи згадає хто ті матчі? І не згадаємо одразу: оце і є отой показник кваліфікації арбітра… Якщо він для нас навіть в часи наших невдач непомітний, значить, він справді – непоганий…

Разок згадав Годуляна. Та Віталій – вже завершує свою кар’єру: вік…

Згадав раз і Кузьмина. Але він – «ще аж дуууже молодий»…

Не згадував Можаровського, Дердо, Даньковського та Мосейчука. А раз не згадував – то і претензій особливих до них не висувалось. Попри «темні плями» в їх професійних біографіях (різної ступені важкості) – на них Колліна (і ми з ним) ще можемо покладатися. Лисенчук? Півсезону був травмований… Але його «ляпи» (м’яко кажучи…) з позаминулого сезону ще з пам’яті не витерлись.

Арановський та Бойко … Були і хороші матчі; були і невдалі. Набагато кращих арбітрів – все-одно в нас нема! Тим більше – з міжнародною категорією…

Незгадані молоді та перспективні Іванов, Кутаков, Романов та Труханов разом зі згаданим Кузьминим – ще мусять доводити власну профпридатність. Ще будуть в їх кар’єрі і помилки, подібні до помилки Жабченка… Дай Боже – і досягнення!

А всіх інших… В негативному контексті я двічі згадував Швецова, Вакса, Грисьо, Жукова та Козика. Як на мене – слід їм підшуковувати заміну – кому негайно, а кому ще можна зачекати… недовго! І «мати на увазі» – що від них завжди можна чекати спаскудженого матчу, навіть попри їх імідж (подекуди - позитивний). Доводить практика!