Пора братись за телебачення!

Шановне товариство однодумців за уподобаннями одного-єдинного в світі футбольного клубу!

Дозвольте мені висловитись на тему, яка мене дуже хвилює (і не лише мене, а й Вас усіх – також!), але, на жаль, в плині часу якось забувається… Прикро, що забуваємо за неї; дуже зле, що не звертаємо уваги! Бо – мусимо!

Це – велика ІМІДЖЕВА проблема як нашого клубу, так і всього національного футболу. І вона має назву «ВІДСУТНІСТЬ ОБ’ЄКТИВНОЇ ФУТБОЛЬНО-АНАЛІТИЧНОЇ ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ на українському телепросторі».

Так сталося, що, нехай не на «всі сто», але останньою такою телепередачею була програма Маги-Шустера «Українські пристрасті» – але і вона «загинула під тягарем обставин» наприкінці минулого року. Доволі об’єктивною (нехай – і переважно репортажною) була програма Сергія Голяченка «Наш футбол», яка була знищена Метревелі (сподіваюсь, не потрібно нагадувати, що то за тип і для кого він служить). За програми Олександра Гливинського «Про футбол» на ICTV та «Гол» на «Новому» – вже почали забувати… Тепер в ніші футбольних програм поза клубними інтересами – цілковита порожнеча. Але «святе місце пустим не буває» – і його заповнюють «пердячки» (так я називаю це явище) по футбольно-олігархічним інтересам. Де об’єктивність, якщо і присутня, то лише в цілковито дозованому вигляді (в кращому випадку); а то й взагалі з екрану несеться казна що (скажімо так: відходи живих організмів) на конкурентів. А помітити те, що головним конкурентом в тих «пердячках» є наш клуб – особливого розуму не потрібно.

Не потрібно бути Нострадамусом, щоб вже сьогодні стверджувати: навіть Циганник «від Коломойського» (вже не кажучи про інших телевізійних «авторів») в своїй напівпердячці в уїк-енд «обійде» далеко-далеко і не задватиметься зайвими питання сумління штибу:

- а чого це донецький «Металург» в кубковому матчі з донецьким же клубом так безініціативно, інертно, безпристрастно і невперто грав (нехай і точніше так: «грав» до рахунку 0:2); а в першому матчі регулярного чемпіонату, який, за визначенням, ще нічого не вирішує – влаштував «сталінград»?;

- чому арбітр матчу з міжнародною категорією Абдула (нагороджений відповідним призом Прем’єр-Ліги як кращий арбітр минулого сезону) в згаданому вище матчі – чому він не помітив небезпечної гри з нанесенням травми супернику у Кучера; чому не помітив, як Ілсіньо намагався наступити на яйці лежачому супернику; чому Абдула прийняв рішення обмежитись для Девіча карткою жовтого кольору, якщо в тому епізоді була мінімум «розова»?;

- про моральний аспект заяв Луческу «Поздравляю команду с третьим титулом в этом году. Думаю, что эти победы завоеваны при явном преимуществе над другими командами» та «Стали машиной для завоевания титулов»;

- що за травму отримав Ілсіньо, чи фолив Морозюк в тому епізоді? Чому суддя не «поставив точку»?;

- чому клуби не подають позовів, заяв, скарг в КДК ФФУ на покарання Кучера та Морозюка за спричинені ними травми Ілсіньо та Соаресу – яких не помітив арбітр та не відреагував на порушення правил? Адже – хоча би «Металург» «має досвід» в таких справах!

Я навіть впевнений, що найближчі години після прочитання Вами оцього блогу дадуть поживу для нових подібних питань; якщо не в розвиток вищенаведених… В мене, після проголошення вже загальновідомої тези «что хорошо для "Шахтера", хорошо и для всего украинского футбола» (ким і як – не нагадуватиму) нема жодного сумніву, що телевізійна війна проти нашого клубу буде вестись «до останнього патрону» з метою повного морального знищення нас і наших прихильників. Вже не кажучи про наш клуб!

Зрозуміло, що з-за сучасного панування антидинамівського і антифутбольного (по своїй сутті) істеблішменту сподіватись на відновлення об’єктивних загальноукраїнських футбольних телепрограм – не доводиться. Але і мовчати – також не годиться. Втім – мовчить і керівництво нашого клубу; і журналісти… Ось приклад: нещодавнє інтерв’ю в Ігоря Михайловича. Обидва співрозмовники – обійшли увагою проблему висвітлення справ нашого клубу в телепросторі… А також про об’єктивне висвітлення ходи завтра стартуючої чергової національної першості. Навіть – не задумуються, що «проблема має місце бути»! І тому знову ми мусимо очікувати піновидної шуми «ФФУ-Колліна-Арбітри-Суркіси-Динамо» за вже заздалегідь відомим сценарієм «лови!!!!!! вора!!!!!!». І волатимуть з-за будь-якої нагоди, не те що з «аналізом» матчів нашого клубу. Вже не кажучи про власні «бока»…

Я ж пропоную… Ну, добре, телепередачі з оглядом матчів ПЛ – створити не можна: противники не нададуть відповідного відеоконтенту. Будь-якому телеканалу не нададуть; з-за будь-які запропоновані зацікавленими телеканалами гроші. Тож чому таку оглядову ОБ’ЄКТИВНУ ФУТБОЛЬНО-АНАЛІТИЧНУ передачу не можна створити, наприклад, на клубному сайті? Невже так важко запросити нехай не зовсім розкрученого футбольного аналітика, нехай і аматора (для прикладу: Олександр Сидоренко), який би за одну годину провів свій, нехай суб’єктивний, експрес-аналіз кожного минулого туру поточної першості? Висвітлюючи при цьому І ТІ моменти, які зазвичай «пропускають поза увагою» інші – ну, здогадуєтесь, про кого мова… Вклинюючи в коментарі інтерв’ю, які вдасться здобути до моменту «виходу в ефір». Нехай коментують, наприклад, Леоненко, Саленко… Адже така передача – апріорі не може бути в прямому ефірі: вона йтиме «в запису». Наприклад – по понеділках, десь з 18-тої… Зате – суспільство, передовсім – футбольне, хоче воно того, чи ні, але й таки почує іншу думку; інший аналіз; нехай, можливо, і суб’єктивний, але – об’єктивний (ось така тавтологія…; нехай буде так)! Почує, бо таку інформацію одразу продублюють, нехай і уривками – інші інтернет-ресурси (впевнений, що ДКШ в цьому спрацьовуватиме одним з перших!). Особливо, якщо в цій передачі зобов’язати брати участь одного з тренерів нашого Динамо… А Сергій Станіславович, до речі – має досвід участі у таких телепередачах! В нього – навіть дуже добре може вийти!

Попереднім абзацом я хотів сказати, що не бачу суто технічних проблем створення відповідної передачі. Єдине, про що ще хочу зауважити – це не повинна бути передача «дубль 100% «Динамо». Вона має бути не єлейно-презентабельною, як «100% «Динамо»: вона має бути достатньо критичною і стосовно нашого клубу. Якщо є про що закинути навіть Президенту (вже не кажучи про інший персонал)– тож і це потрібно буде робити…

Добре, можливо, я в чомусь і помиляюсь, не уявляючи собі всіх тонкощів юридичного аспекту вирішення посталої проблеми на клубному сайті. Нехай! Припускаю таке. Тоді таку функцію на себе може взяти один з продинамівських сайтів! Та хоча би наш «Динамо Киев от Шурика»! І досвід є: ті ж самі передачі з-за участі Олександра Головка! Щоправда – з іншою направленістю та ідеєю: Олександр Борисович розбирає тактико-технічні аспекти одного конкретного і лише надважливого матчу нашого клубу… Так, для реалізації такої (висловленої мною) ідеї – потрібні кошти, але вони невеликі «по ідеї»:). Можливо, знову «поговорити з Суркісом»… Ну, десь так… Тому що – в будь-якому випадку «проблему вирішувати» конче необхідно!

Цим блогом – ще раз я хочу підкреслити… Я не хочу, щоб Ігор Михайлович, маючи всі підстави заявляти «В таком чемпионате Украины мне не с чем поздравлять его победителя» , але при цьому не мав підтримки суспільної думки саме через відсутність достатньої інформаційної машини. Адже: «хто володіє інформацією, той володіє світом». Це не я сказав; це – Уїнстон Черчілль. Розумний же був дядько…

PS: Якщо Ви, колеги-уболівальники клубу підтримуєте мене - прошу просто відписатися нижче... Ще раз наголошу: не претендую на істину в останній інстанції. Можливо, в чомусь і помиляюсь... Поправте мене, якщо вважаєте за потрібне!