Те що не сподобалось ("мелочь" і не тільки).

Відразу визначу мету блога. Не аналізувати суддівство (про це багато написано). Не критикувати гру Динамо (як на мене дійсно не погано грали). Відобразити те, що не сподобалось і  по грі і по її закінченню. Зі сторони Динамо. І так:

1:1 – останні 20-25 хвилин другого тайму. Де там була навала і тиск на ворота суперника?

Далі: Мілевський. Розумію, оскома при згадці Артема є в половини фанів ДК. Лишній раз я  б цієї теми не підіймав. Але зараз… Його фігура була  знаковою в усіх протистояннях з ШД. Тут вже мені не заперечити. Розумію, що зараз його форма під сумнівом (хоча тут теж не так все ясно). Але особисто мені «не хватало» Артема. Не в халаті і з алкоголем, а саме Артема Мілевського в матчі Динамо-Шахтар.

І саме прикре: Флеш інтерв’ю і поведінка під час нього Блохіна. Ви знаєте про що я. І напевно вже писали. Але я коротко: були «Обнімашки та заіскування». При чому (як я встиг підмітити) з тими футболістами Шахтаря які свідомо займались провокаціями на футбольному полі (крім П’ятова). Ніколи не був лютим ненависником Донецька, нормально спостерігав Шахтар в міжнародних матчах (підтримував проти «Челсі»), але ЦЕ від Блохіна…..  Це не повага до фанатів, вболівальників, тих хто брав інтерв’ю, окремих своїх гравців (які горіли грою). Для мене нормальна реакція тренера: злість за результат, зціплені зуби і короткі прямі відповіді. Можливо це суб’єктивно, але ж і блог суб’єктивний. При такій поведінці тренера як можна чекати спортивної агресії від Велозу, Тайво. І його коментар про суддівство: якщо суддя «зломав» гру, відразу потібно сказати як він це зробив. Або пояснити, або взагалі ні чого. А то виходить, що кореспондент тяг його не докінчені слова в той  момент коли на обличчі Блохіна була якась глупа усмішка та розгубленість. Харизма у ГТ не повинна закінчуватись з фінальним свистком.

Все. Основна думка викладена. Якщо повторювався десь по темах пробачайте, багато всього написано все не вчитаєш.