Дуже рідко пишу на сайті, хоча часто читаю думки вболівальників. Хочу висловити своє бачення у чому причина нинішніх провалів «Динамо». (Ну ось, поки писав, пропустили другий гол від «Рапіда»). Причина, яка для мене абсолютно очевидна, але про яку, чомусь, не так часто згадують. Всі говорять про дуже якісних футболістів, які поповнили команду, і винять тренера в тому, що він не може зліпити з цих «профффесіоналів» оте «справжнє «Динамо», яке ми знаємо і пам’ятаємо. Цього я боявся ще в міжсезоння, коли всі вболівальники і журналісти захоплювалися придбанням Ленса, Мбокані, Драговича, Тремулінаса і Беланда. Кожен з них, безумовно, є талановитим і якісним футболістом, але за кожного з них заплачені величезні гроші, і для кожного з них потрібно знайти місце у стартовому складі, кожен з них (щоб не говорив у інтерв’ю) приїхав у клуб і країну, які вважає «другим світом».
На мою думку купувати стількох легіонерів в одне міжсезоння і всіх їх вводити у основний склад було помилкою, це зіпсувало атмосферу у колективі, та навіть розвалило її. Поставте себе на місце того ж Гусєва, який є душею і серцем «Динамо». Ніхто в команді не дотягує до його рівня гри, досвіду, стабільності, відданості. І Гусєв втрачає місце у складі, бо прийшло п’ятеро футболістів, бо приходить сам Ленс, який коштує стільки, як один завод, і ставити його потрібно, бо за такі шалені гроші його ніхто назад не викупить. Півбіди, якби Ленс грав, але він по мячу влучити не може, грає без ентузіазму і вогню в очах. Як і кожен зі згаданої п’ятірки. Вони не знають куди прийшли, і ніколи не дізнаються, для них Динамо просто трамплін до топ-клубу і можливість непогано заробити у східній Європі. При переході вони і подумати не могли, що побивши різні рекорди трансферних вартостей, будуть нерегулярно потрапляти до складу. Вони будуть невдоволеними, і зрозуміти їх можна.
Але вони чужі, вони не наші, і розуміти я б більше хотів тих п’ятьох гравців, місця яких вищезгадані козарлюги зайняли. Тих, хто грав попередні сезони, і не настільки погано грав, щоб ось так одним махом викинути пів команди зі складу. Як почуватися і грати їм, якщо вони бачать, що ті, хто їх замінив, грає в рази гірше, ще й не викладаючись на 100%? Як почуватися їхнім партнерам, які втримали місце у складі, але бачать те, що їхніх товаришів незаслужено списали? Яка може бути атмосфера у колективі, коли ми фактично розвалили те Динамо, яке було попередні роки і ліпимо український «Анжи»? Я не кажу, що «Динамо» попередніх років було тим, про яке я мріяв. Але те «Динамо», яке зараз, уже навіть не викликає ніяких емоцій, просто пустоту.
На мою думку, цих безсумнівно хороших футболістів треба терміново продавати, поки їхня вартість не впала вдвічі. На їхньому місці награвати наших українських футболістів, для яких «Динамо» це бренд, імя, гордість. Які віддадуть всі сили заради букви Д. Можливо на сьогоднішній день Сидорчук, Цуриков, Рибалка, Калитвинцев, Люлька, Макаренко є слабшими за п’ятірку легіонерів. Але ж якість футболіста нам важлива не сама по собі, а в контексті того, що вона приносить клубу «Динамо». Варто їм довіряти і за якийсь час вони стануть новими ярмоленками і гармашами. Своїми, рідними, не байдужими до вболівальника і країни. А зараз втрачено те, що відрізняло останні роки нас від «Шахтаря» чи «Металіста» - немає українського кістяка. Нічого не маю проти легіонерів, якщо вони приносять користі команді значно більше за українців (але саме користі, а не є сильнішими футболістами кожен сам по собі, у попередніх клубах, майбутніх чи десь там у збірній Конго чи Зімбабве).
Блохін безсумнівно як тренер несе відповідальність за те, що відбувається у команді, але скоріше за все не своїми тактичними рішеннями, а тим, як він переламав колектив, купивши цю п’ятірку і потім усіх «оптом» увівши у склад. Можна порівняти ситуацію з «Шахтарем», який теж купив багатьох нових гравців, і теж далеко не дешевих. Але по перше, це було зроблено через те, що їхню команду покинули 4 гравці основи, а по друге, навіть при цьому Луческу не вводить їх усіх зразу склад, дає шанс тим, хто чекав роками свого шансу, будучи «під основою». Я не вболівальник Шахтаря, але це правильно. Вони легіонери, вони новачки, і вони повинні довести, що є кращими і заслуговують на місце у складі, а не отримати його апріорі, бо вони коштують мільйони. Але в нашій країні завжди наше вважається гіршим, другосортним, а все іноземне таким, перед яким потрібно шанобливо схиляти голову. У всьому світі ж навпаки. І виходить що українцеві немає місця ні вдома, ні закордоном, бо той же Гусєв, перейшовши в європейський клуб, муситиме доводити все спочатку. Як і у своєму рідному клубі.. Теж доводити від початку.. Мільйонери ж прийшли, напівбоги, їм і грати не треба, достатньо впівноги, і вже вони у складі..
Дякую тим, хто прочитав, і прошу вибачення за велику кількість слів, але таке моя бачення причин проблеми. Чекатиму на своє «Динамо», можливо колись його дочекаюсь..
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
