Ода сучасності.
Байдужі люди – пандемія часу, Змагаються за статуси масні, Ховають злобу в посмішках нещасних, Читають неримовані пісні.
Байдужі люди – полонені моди, Міняють честь і совість на гламур, Формалізують залишки свободи Запродують себе за блиск купюр.
Байдужі люди декларують норми Таврують демократів незручних, Приймають цінності чужі й потворні, Плазують до протекцій визначних.
Байдужі люди до біди байдужі, У жадобі плекають власну лінь, Не бачать – п’яних-хворих у калюжі, …від співчуття лишилась тільки тінь.
Байдужі люди поспішають в себе, Не помічають вуличних бацил, Виховувати вулицю не треба – Хай п'ють і курять доки стане сил!
Байдужі люди без вина байдужі, А з чаркою добріші у стократ, В хмільному драйві щедрі, вільні й дужі, Купують сто грам щастя напрокат.
І все життя просякнуто дурманом Ним заливають мізки просто так, І десь в далеких ранках, мов в тумані, Лишилась їх дитяча чистота…
"...i все життя просякнуто дурманом,Ним заливають мiзки просто так..."
-Це точно! Спiвчуваю!
***************************************************************************************************************************************
Вы уж определитесь с понятиями, для начала, автор. И второе - к чему это здесь?
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена