Чому мені не жаль Блохіна.

Хотів написати ще вчора. Коли дивився відео з уходящим в тунелі Блохіним. І зловив себе на думці: «Чому мені його не шкода»? Адже по-людські в таких ситуаціях просто жалієш людину, особливо під час таких драматичних відео, коли людина поважного віку іде мовчки з похиленою головою і здається, повністю «розбита».

Особливо знаючи що він за часи тренерства серйозно хворів, а кращі роки молодості віддав саме ДИНАМО КИЇВ. Спроба розібратись принаймі в своєму відношенні, не залишила мене і сьогодні. Але попереджаю: просто тупо лити бруд на «уходящего» виміщуючи свою злобу як вболівальника не буду. Я не кричав в слід «Газаеву» - пес!, Сьоміну – «алкаш», значить і в слід Блохіну кричати «Самодовольний хам» не буду. Просто напишу як рядовий /ну якщо хочете то і «заурядний»/ вболівальник ДК - «Чому мені не жаль Блохіна». Скажу лише за себе. 1. Тримався за посаду не визнаючи своїх помилок. Тупо тримався, заробляв і при цьому грубив. Журналістам, вболівальникам.. 2. Займався самодурством, яке підкріплювалось не зарядним «самолюбием». І бачив же, що це йому шкодить, але змінити свою поведінку чи то міг чи не хотів. В цей пункт віднесу і дуже багато «Я». 3. Випросив не маленькі гроші на трансфери, якими так і не розпорядився. А ці гроші могли б використовуватись на розвиток клубної інфраструктури, шкіл. Ні, не Суркісових грошей мені шкода, цільове їх призначення безнадійно загублене. І можливо і не «відіб’ються» вони. Менеджмент, бл…! І трансфери за подачі ГТ, які себе не оправдали. 4. Предательство. Зрада. Тренерський штаб який працював з Блохіни був звільнений. Блохін залишився. Не красиво, м’яко кажучи. І плавно переходжу на 5-ий, геть уже «особистістний» пункт. 5. Елка. І його коментарі з приводу Майдану. Безпосередня його робота кульгає на дві ноги, зато – «Елка»! 6. «Заискивание». Це дуже суб’єктивна претензія, але мій пост також)). Іноді складалось враження, що Олег Володимирович після чергового програшу Шахтаря думає, як він «будет смотрется шоби не упасть в грязь» в палких дружніх обіймах Луческу. Один час це називалося «по –европейському», але потім вже почало кидатись в очі. Це як «До чужих лащиться, на своїх гавкає» С 7. Завалив дисципліну, не «вскривав» нариви які були в колективі. Загалом Блохін –педагог – ще одне питання. Не моє. Можливо через певну суб’єктивність і упередженість до Блохіна через негативні результати, дещо написане мною не вірне. Що ж, тоді буде пост-відповідь «Чому мені шкода Блохіна». Це буде і цікаво і корисно. А свою думку є вже презентував.