Вчерашняя игра впечатление произвела. Результат хороший, но, положа руку на сердце, я ожидал победу со своим голом или голами. Но ожидания были осторожными, вино, из предыдущего блога, не перебродило. Это я к тому, что гол Адриано в свои ворота мог и не состояться, а других реальных моментов не было, к сожалению.
Что можно сказать в оправдание. В принципе, объективные вещи. Прежде всего, отдых короче на 2 дня - это очень существенно. И хотя в игре это заметным не было, однако, где-то на незаметном уровне, усталость не сказаться не могла. Снова-таки, команда к таким соперникам созрела не совсем. Шахтер, все же, в эту игру играет годами, тренерский опыт, тоже, несравним. Кстати, Луческу не даром просидел всю игру со Стяуа на трибуне, он тренер не из глупых, информацию получил полную. Тут бы преподнести сюприз в виде изменения тактики, но нынешнее Динамо до этого, к сожалению, еще не доросло.
Однако, повторяю мысль прошлого блога, данный поединок был как нельзя кстати для того, чтобы тренер Динамо получил недостающую информацию о нынешнем состоянии команды и, на ее основании, скорректировал развитие команды.
Заметьте, я употребил термин, именно, "скорректировал", потому что нынешний путь развития, несмотря на все его плюсы, я бы охарактеризовал присутствием, именно, этой ложки дегтя. Я достаточно вылил меда в нашу бочку, поэтому читателям-патриотам с поверхностным пониманием сути не стоит, сразу, бросаться во все тяжкие, а, может, и читать этот блог.
Какие же недостатки я вижу в игре, хотя, возможно, я и ошибаюсь. Дело в том, что для уверенных побед над командами со средним развитием тактики, типа Шахтера, надо играть в несколько другую игру, чем та, которую сейчас демонстрирует Динамо. Наглядным пособием может служить относительно легкая победа над тем же соперником Байера, команды, не имеющей особо дорогих футболистов, но проповедующей комбинационную игру. В Динамо же, к сожалению, скорость перемещения затмевает комбинации, часто идет им во вред, нет рваного ритма, без чего, без пауз, играть долго в таком темпе невозможно. Конечно, у нас и чемпионат не такой продолжительный, не успеют так устать, однако замечание Реброва, что он не знает понятия "спад формы" может быстро найти опровержение.
В итоге, для более ясного понимания. Команде нужно, и об этом писал не я один, одного-двух игроков, способных перевести игру в комбинационное русло в середине поля, в центре атаки, иначе полноценного развития, выхода на высокий европейский уровень, не будет.
Возможно, Ребров все это и знает, и, возможно, он отталкивается в тактике от имеющегося материала, но если это не так, то максимум, на что мы можем рассчитывать в Европе, это редкие громкие победы, типа прошлой над Барселоной, и, по-прежнему, на недосягаемость главных трофеев.
В принципе, все. Знаю, что, снова-таки, для многих мой текст неприемлим, но "селяви" такова, что простые ходы для больших побед недостаточны.
Банально, але матеріал, як завжди, подається «с висоти птічьєго польота», про що свідчить фраза «поэтому читателям-патриотам с поверхностным пониманием сути не стоит, сразу, бросаться во все тяжкие, а, может, и читать этот блог…».
Досить дивно, що дана фраза знаходить всередині тексту, а не на його початку. Ну то таке
Насторожує припущення автора «Возможно, Ребров все это и знает…». Невже, автор дійсно думає, що він розумніший за Сергія Станіславовича? Ну то вже діагноз! Це треба в лікарню йти, а не до Шуріка…
P.S. До речі, фраза «C'est La Vie», яку Ви використали в своєму оповіданні, російською мовою перекладається, як «такова жизнь» Отож, Ваше «селяви такова» лише кумедна тавтологія. Звичайно, можна ще перекласти як «нічєго нє подєлаєш», але так ще більша дурня виходить
На зауваження усякої бездарі уваги не звертайте, я таких студентів відраховував завжди швидко, коли працював на батьківщині.
По суті. Згоден майже з усім, але відпочинок, його строки, неважливі. У Європі на це ніхто не зважає.
З перемогою всіх!
Ш ще. Ви, здається, можете писати і українською. Воно-то все одно, але ми ж в Україні. Взагалі це так, побажання.
-всякому, но я не считаю обязательным отходить от привычек, я ж не депутат или общ.деятель.
За поддержку спасибо, в принципе, он написал грамотно, если бы это не было привычной придиркой, обычной в нашем с ним диалоге. Я ответил так, в сумме.
И, все же, 3 дня отдыха и пять - вещи разные, хотя вы, по сути, и правы.
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
Ярмоленко, конечно, перегнул, но, в принципе, он один или, вернее, самый сильный в чемпионате, причем уже года полтора. Просто часто игра зависит от тренера, сейчас Ребров его "подрегулировал" сполна. да и взаимодействие с другими играет большую роль, что тоже от Реброва.
Банально, але матеріал, як завжди, подається «с висоти птічьєго польота», про що свідчить фраза «поэтому читателям-патриотам с поверхностным пониманием сути не стоит, сразу, бросаться во все тяжкие, а, может, и читать этот блог…».
Досить дивно, що дана фраза знаходить всередині тексту, а не на його початку. Ну то таке
Насторожує припущення автора «Возможно, Ребров все это и знает…». Невже, автор дійсно думає, що він розумніший за Сергія Станіславовича? Ну то вже діагноз! Це треба в лікарню йти, а не до Шуріка…
P.S. До речі, фраза «C'est La Vie», яку Ви використали в своєму оповіданні, російською мовою перекладається, як «такова жизнь» Отож, Ваше «селяви такова» лише кумедна тавтологія. Звичайно, можна ще перекласти як «нічєго нє подєлаєш», але так ще більша дурня виходить
учетная запись этого пользователя была удалена
Но чого саме - комбінаційної гри? Що це? Дир-дир? Не певен зовсім...
Я би радив ще раз подивитись матч і звернути увагу на КОНКРЕТНІ випадки які наші програвали.
Я помітив що іноді наші були повільніші в бігу. Іноді наші панікували під пресом і втрачали мьяч там де не повинні були його втрачати. Іноді наші не розуміли намірів одне одного і погано біяли без мьяча. Ну й ключовий момент - повільно думали, повільно працювали з мьячем і надзвичайно багато як для справді класної команди втрачали мьячі в простих ситуаціях. Мова йде і про гольові моменти (не погоджусь що їх не було: на початку матчу був офсайд якого не було, якби Кравець на 20 см затримався б то мав би 1-в-1; в кінці матчу Ярмо розтранжирив 300%-ний гол, були непогані штрафні, були шанси для дальніх ударів).
Я би не спішив щось коригувати на місці тренерів. Оскільки поточний молодий склад може додати в якості гри і без коригування - сьогодні в команді ростуть ВСІ! І це - важно.
Бо ніяка тактика сама-по-собі не вирішує НІЧОГО: заставте Волинь грати в дир-дир Барси і думаєте щось вийде?
Ні. Бо там нема гравців необхідної якості.
У нас є Калітка, Безус - вони додали би мислі і точності. Но вони повільніші і менш агресивні й роботящі аніж Ленс, Сидорчук і навіть Бурда.
Отож Ребров зараз вибирає: чи взяти бійців і видушити на нервах результат і сподіватись підкоригувати гру в міжсезоння; або здати ще одну осінь і награвати гру надіючись що Безус і Калітка не підведуть.
Схоже що Ребров вибрав перший варіант, стабілізує в міру граючий і в міру бойовий склад, помалу пробуючи в ньому інших гравців і тримаючи якісну гру в планах.
Здається це - правильно.
Дир-дир я просто притягнув для емоційності)
Допустім, Волинь грає у комбінаційний футбол? 98% болільників скажуть - НІ!
Але якщо подумати, то хіба самий примітивний винос і наступний розвиток атаки одним форвардом - хіба це не може бути комбінацією?
та легко. Якщо це тренується і гравці точно знають кому що коли робити куди бігти-бити кого держати і як далі розвивати - чому ні?
Веду до того, що Динамо цілком грало в комбінаційний футбол. Просто виконання було не дуже. В тім числі через то що й наші гравці поки що "сируваті" і кроти вибачте но там весь склад - биті вовки, знають коли симульнути, коли ззаду в ахіл а коли й навіть красну отримать щоб не позорно програти)))
Тому раджу зараз висновки не робити, а трішки почекати поки наші "обростуть мьясом" - може тоді й комбінаційність проріжеться сама-по-собі і не гірша дир-дира Барси чи вертикальних зрізів Борусії.
учетная запись этого пользователя была удалена
Ну, ще розумію коли гол забили. Хоча, дивно було би якби в офісі бугалтерка зробила звіт і тут же зірвала із себе футболку і бігала по коридорах а весь планктон кинувся би її цілувати-обіймати.
Але на полі допустім чувак не забив гол і тут уже лежить ридає, стогне - а гра тим часом продовжується! Суперники уже відсунули події на 20 м до його воріт а він все ще сохне по незабитому голу. А міг би уже на ті 20 м повернутись додому, причому був час не для ривка на максимумі, а для спокійного підтюпця.
Так само з порушеннями: чого ти бігаєш за суддею, руками махаєш, провокуєш партнерів на те саме? ти ж вже нічого не зміниш, тільки емоції спалиш свої і партнерів, суддю налаштуєш проти себе - невже це неможливо втямити ніяк?
Ну й всі ці емоції-симуляції - чого? кому то треба? Судді ж подивляться в наступному матчі на тобі навіть перелом (тьху-тьху-тьху) не зафіксують..
Уви.
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
А с большей частью Ваших рассуждений я согласен. Конечно, Динамо еще готово выигрывать большие Европейские трофеи. Но, к чести Реброва, он ни разу и не обещал нам никаких трофеев. Но в игре команды уже видна мысль. Есть игра - результат будет. Избитая фраза, конечно, но верная.
Перед игрой со Стяуа я писал в блог о том, что мне нравится то, что сейчас происходит в Динамо. Мне посоветовали подождать результатов игр со Стяуа и с Шахтером, а потом уже хвалить Динамо. Что ж, я подождал. И доволен результатом.