Чому я вболіваю за ДИНАМО КИЇВ.

Йшов липень 1982 року. Того дня погода в Хмельницькому була не надто добра. Було хмарно, час від часу пускався дощ. Я, майже 9-ти річний пацан сидів вдома, щось там дитяче читав. Батько прийшов з роботи, вечеряв на кухні і з мамою щось обговорював. Не пригадаю вже точно котра була година коли пролунав дзвоник.

мама відчинила двері і в квартиру увірвався, а це виглядало саме так, мій хрещений батько - дядя Толя. Розувшись він одразу побіг в кімнату і включив телевізор. Коли надійшов з кухні мій батько, дядя Толя з образою в голосі сказав йому: -" Кум, як ти можеш спокійно вечеряти, коли сьогодні ТАКИЙ ФУТБОЛ показують!!! - "Який?" -ДИНАМО КИЇВ - СПАРТАК !!! Вони сіли на діван, стали дивитися футбол. Мама поставила на стіл вечерю, пляшку горілки, батько із хрещеним перемістилися за стіл і під чарчину продовжували спостерігати за матчем. Виявилося,що у хрещеного вдома зіпсувався телевізор, і він прибіг до нас дивитися футбол. Я відклав свої справи і також став дивитися матч. Я не знав ні хто грає, ні футбольних правил (в дир-дир у дворі ми грали без правил, а так як і всі в дитинстві поставивши замість воріт цеглини і т.д.) Я почав запитувати хто грає, хто це наші і подібні запитання. Поступово я проникся, стало цікаво. особливо цікаво було спостерігати за емоціями дяді Толі. Він азартно розмахував руками, голосно вигукував, короче кажучи, поводив себе як справжній уболівальник. Тато мій поводив себе набагато спокійніше. До кінця матчу я вже знав що Блохін - балерина і абсолютно не вміє грати в ФУТБОЛ, про те що суддя підсужує москвичам , тощо. На щастя наші виграли в логові свого головного футбольного ворога 2-1, і після матчу дядя Толя виглядав абсолютно щасливою людиною. Тато пішов проводжати його, а я ще довго перебував під впливом емоцій. Мені дуже сподобався футбол. сподобалось те що НАШІ виграли і з тих пір я став палким і відданим вболівальником "Динамо" Київ. Ось уже 32 роки я вболіваю лише за цю команду. Вона назавжди стала моєю командою. Потім буде ще багато емоцій, як позитивних, так і негативних, будуть сльози від програних матчів і щасливі безсонні ночі після видатних перемог. Але це вже зовсім інша історія. Той, мій перший вболівальницький досвід, я запам`ятав на все життя . Як добре що у хрещеного поламався телевізор!

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости