Може досить фарсу? ВІдповідь на "Бои между выбегавшими и осуждающими их"

Вашим дедуктивні міркуванням, авторе, позаздрив би сам Шерлок Холмс. Це ж яку треба мати надпотужну аналітичну базу, щоб подати таку точну статистику і класифікацію виродків. Мені гнітюче далеко до Вас, але все ж ризикну щось в подібному дусі.

Отже, відбувся скандал в королівському сімействі. Грім серед ясного неба.

Ок. –А що ж нам радіти, чи що? - спитаєте ви. Ні. Радіти підстав не бачу.

Бачу підстави запропонувати намалювати інакшу статистику: який процент серед благородних обуренців складають, ну скажімо ректори вузів, що негайно подали у відставку, почувши бодай натяк про нечистоплотність деяких викладачів у своїй єпархії? - процент працівників служби ДАЇ, що створили міжнародний скандал з приводу пропонування комусь з них хабаря?, - невідомих героїв, що за ледь уздрівши в маршрутці двометрового п’яного дебіла негайно і рішуче випровадили поганця за межі цивілізованої території? - працівників автодору, що подали до суду на свого бригадира, що примушував класти асфальт в дощ? - депутатів, які склали мандати, коли виявилося, що вони «піаністи»… Ну і так далі. Радити більше немає сенсу, спеціалістам добре відомі умови обчислення всього, що обчисленню підлягає.

А потім поміркуємо над віртуальними результатами. Особисто для мене висновок лежить на поверхні. Процент принципово порядних людей оцінюю у межах одного, нехай п’яти відсотків. Всі решта – прилаштуванці, котрі тиснуть на клавіші комп’ютера, старанно добираючи лайливі епітети, точно знаючи, що будуть у більшості, і хоча б на деякий час насолодяться щирою повагою до самого себе з приводу хоча б тимчасової приналежності до культурних еліт. Тому що потурати тих, помилку котрих повторити у тебе немає шансів весело і комфортно. (На всякий випадок, передбачаючи чиєсь запитання: себе в межах оголошених 5-ти відсотках, на жаль, не бачу.)

Шановні! То може вже вистачить цього фарсу? Серед тих умовних декількох тисяч «бігунів» половина годяться мені в діти. ДУрні? ДУрні. Винні? Винні. Але скільки ж будемо їх розпинати? І що це дає кожному окрім самолюбування собою правильним?

Гадаю, дійсно винних, тобто зачинщиків, не більше кількох десятків (окремим пунктом виділив би «переможців воріт» і виродка з фашистською свастикою на футболці – це справа безпосередньо міліції і прокуратури). Але всі решта – це дурники, що піддалися стадному інстинкту, який, як відомо і в Африці стадний, і в обідвох Америках і у Європі, і навіть в Росії. А от давайте ми, виховані і цивілізовані, замість викривальних дописів проведемо відкрите опитування, де кожний персонально вкаже, коли і що саме зробив, щоб попередити, відвернути імовірний інцидент. Тільки щиро. А потім спільно будемо добирати епітети в оцінці власних діянь. Тут, думаю, дуже доречним виявиться досвід на шпальтах різноманітних «Шуриків» щодо звитяг «бігунів».

А поміж тим, панове, існують служби, прямим і безпосереднім обов’язком яких саме і є встановлення і дотримання порядку на стадіонах. Фахово і не безплатно. Помріймо трішки…

…За 15 хвилин до початку фіналу на табло Олімпійського з’являється коротенький (5-10 хвилин) відеоматеріал, контентом якого є: задокументоване розслідування перипетій інциденту під час матчу «Дніпро» – «Наполі», фотографії «головних героїв» крупним планом, з усіма анкетними даними, з адресами місця проживання і вказанням місця роботи, з відео судового процесу, з оголошенням вироку, і з реакцією рідних і близьких на суму штрафу, на перший раз мізерну – якихось 5-10 тисяч євро. Те саме відео повторюється в перерві…

Гадаю, кількість бажаючих спробувати екстриму стрімко би зменшилась в рази. Це навіть без дидукційної статистики зрозуміло.

А ми: "бидло", "дебіли".

Якось так.