З Днем Незалежності, Україно !
З Днем Незалежності, патріоти !
Сьогодні наша рідненька ненька Україна, святкує своє 24-річчя ! Саме 24 роки тому ми стали самостійніми. Саме 24 роки тому ми позбулися радянського минулого і почали будувати власне майбутнє.
Але зараз над нами нависла загроза. Загроза з боку божевільного сусіда, який у відкриту розпочав війну проти нашої Держави.
Який загрожує нашому суверінітету. І треба нам знову боротися за свою Незалежність. Цей скажений сусід під керівництвом маразматка-пігмея путлера, ніяк не може змиритися з вільною Україною. І хоче зробити усіх нас своїми рабами. Щоб Україна зникла з лиця землі. Ця мерзота хоча втопити Україну у крові.Але цей кремлівський негідник не врахував, на кого він напав. Він напав на велику націю, яка не віддасть жодного метра своєї землі. І доки на фронті воюють справжні Герої, то сумніватися не доводиться - ми відстоїмо свою Незалежність і здобудемо перемогу над підлим ворогом.
Нехай Бог береже Україну.
Слава Україні !
Слава нації !
Герої не вмирають !
Героям Слава!
Смерть ворогам!
Слава нації !
У День Незалежності дуже легко збитися на банальності. Особливо тоді, коли свято відзначає країна, яка продовжує перебувати в стані неоголошеної війни з хижим сусідом. Країна, частина території якої окупована військами і найманцями одного з найогидніших і брехливих режимів сучасного світу. Країна, яка переживає одну з найскладніших економічних криз у сучасній історії. Яке ж свято?
Велике. Тому що тепер кожен наступний рік існування незалежної України - це справжнє свято. Багато років можна було думати, що мова йде про протокольну дату, що незалежна Україна так і буде десятиліттями теліпатися між цивілізованим світом і російським божевіллям, нікому особливо не цікава і не здатна комусь заважати. Так, ще один уламок Радянського Союзу, що залишився в міжчассі. Країна, яка не важлива навіть багатьом власним громадянам. Яка приречена на те, щоб рано чи пізно її поглинула колишня метрополія.
Сподіваюся, тепер нікому не потрібно доводити, що це був помилковий погляд. Україна виявилася країною, здатною відстояти своє майбутнє. Країною, громадяни якої демонструють взірці героїзму і самовідданості. Країною, у якої є могутній ворог, що зацікавлений в її знищенні. Несподівано для багатьох державний прапор України став символом свободи, прапором останньої надії для здатних вболівати за свої країни білорусів, казахів, вірменів, азербайджанців і навіть росіян.
Саме тому кожен наступний рік української незалежності - це рік надії. Надії на те, що Україна стане цивілізованою європейською державою. Надії на те, що територіальну цілісність нашої країни буде відновлено і прапор свободи злетить над звільненими Донецьком, Луганськом, Севастополем, Сімферополем, Ялтою, Бахчисараєм. Надії на те, що пострадянський простір перестане бути простором тьми і брехні. Що зруйнуються диктаторські режими. Що відновиться мир в Європі. Що всі ми будемо думати про майбутнє, а не жити ілюзіями минулого. Ось який особливий сенс тепер з'явився в нашому святі.
Тепер це вже не просто День Незалежності України.
Тепер це день нашої спільної надії.
Портников Віталій, http://espreso.tv/article/2015/08/24/den_nadiyi
зі святом, тебе особисто, зі святом - святом усіх патріотів України.
Героям Слава!
Смерть ворогам!