Динамо 2015

В кінці року завжди потрібно підбивати певні підсумки. Хочу поділитися власними враженнями від виступу улюбленої команди в 2015 році.

Здобутки команди:

Звичайно, що вони значні. Команда нарешті повернула багатостраждальне чемпіонство до Києва. Знову завоювала кубок в матчі характеру, коли тільки неймовірна воля до перемоги дозволило залишити трофей в столиці.

Звичайно, що команда прогресує, рухається вперед, можливо не так швидко, як хотілося б, але прогрес є.

Можна зрозуміти, чого хоче Сергій Ребров в майбутньому : щось подібне до команди 1998-99 років( ставка на українських футболістів, надійних захист, швидкий перехід з оброни в атаку).

Виходить так, що на переше місце виходять, можливо не самі талановиті, не самі технічні, чи швидкісні, а саме футболісти, які здатні виконувати величезний об’єм роботи на полі та максимально виконувати всі тренерські установи. Наглядний приклад, тут Буяльський та Сидорчук. В мене є великі сумніви на рахунок того, чи змогли б ці гравці грати в будь –якого іншого тренера Динамо.

Виступ в ЛЧ:

Після першого матчу проти Порту я був майже впевнений, що все обмежиться третім місцем з 5-7 очками, але Динамо дуже сильно здивувало. Довело, що команда може змінюватися, вміє виправляти власні помилки.

Для справедливості варто сказати, що Динамо відверто пощастило з групою. Маккабі виявилася напевно, що найслабшою з четвертого кошика, кризу Челсі, напевно, що не міг спрогнозувати жоден аналітик. Від команди, яка в минулому сезоні стала чемпіоном АПЛ –майже нічого не залишилося. Склалося таке враження, що команда просто не керована. Але Динамо так і не змого перемогти Челсі: в Києві боялися більшу частину матчу, а коли пішли виривати перемогу – закінчився ігровий час, в Лондоні почали грати тільки з другого тайму. З Порту ситуація інша: Лопатегі набрав різношерстих футболістів, і так не зрозумів, як їх використовувати. Не думаю, що іспанець з такими темпами довго залишиться в Португалії. Але, це проблеми наших колишніх суперників. Ми результатом довели, що ми в 1/8 фіналу ЛЄ, а все інше лірика

Гравець року:

Для мене це звичайно, що Євген Хачеріді. В ЛЧ Динамо 4 поєдинки провело на нуль. Величезна заслуга в цьому, якраз Хачеріді.

Всім було зрозуміло, що це гравець дуже високого рівня. Але, напевно, що ніхто не міг розраховувати, що Женя може грати, ще краще та ще й стабільно. Як би ми не хотіли, але сьогодні гра Динамо дуже залежна від свого захисника. З ним і без нього –це абсолютно різні команди.

Також хочеться сказати хороші слова про Дениса Гармаша. В Порту напевно, що його запам’ятали на довго. Найкращою ілюстрацією важливості Дениса є грав в Лондоні. Перший тайм без Гармаша був не виразний, м’яч майже не тримався в Динамо, а в другому таймі з виходом Дениса – гра вирівнялася повністю.

Звичайно, що важливим гравцем для Динамо є Андрій Ярмоленко. Він лідер атак команди. Але скажу чесно, що чекав набагато більшого від Андрія. Наприклад, в матчах з Челсі він нічого не показав. Є ще куди йому рости.

Аналогічно, чекав більшого від Рибакли. Він дуже важливий гравець в системі побудови гри. В минулому році його прогрес був набагато більше очевидним, в цьому не так яскраво. Дуже добре, але, я думаю, що він можу грати набагато краще.

Трансфери:

Динамо звичайно, що стало слабшим. Гравці, які пішли переважають в майстерності, тих, хто прийшов до Динамо. Але в тих, хто прийшло є вагома перевага – вони мають максимальну мотивацію грати в Динамо. Для чемпіонату України цього достатньо, а от для ЛЧ – ні

Звичайно, що молодий парагваєць Гонсалес не може відразу грати, як Ленс. Тут потрібен час. Тому ж Ленсу потрібно було теж багато часу, щоб адаптуватися.

Серед придбань, на мою думку, на першому місці стоїть креативний центральний півзахисник. Час Велозо вже минув, а час Беланди поки не відомий.

Чемпіонат України :

Зараз Динамо лідирує, маючи порівну очок з Шахтарем. Рівень чемпіонату зараз такий, що все може вирішитися в очному матчі.

Думаю, що буде дуже важко. Восени Шахтар мав дуже гарну форму, прилаштувавшись до нових умов життя. Думаю, що боротьба буде дуже запеклою, і навіть інколи виходити за межі дозволених правил. Напевно, що це буде останній шанс Шахтаря поборотися за чемпіонство: лідер Тешейра на валізах, багато провідних футболісті перевалили за тридцять років( Срна, Кучер, Шевчук, Пятов,) і особливої заміни їм не має, економічна ситуація не дозволяє клубу витрачатися на нових гравці. Єдина надія – на геній Луческу та Зорю.

Молодь :

На початку року здавалося, що все тільки починається. Молодий Чумак деб’ютував в єврокубках, Бурда теж обіцяв прогресувати, але до кінця року ніхто з молодих гравців не закріпився в обоймі першої команди. Чумак поїхав в гори, а Бурда не витримує конкуренції навіть на заявку.

Бачив всі матчі «молодіжки» в ЛЧ, я там теж не бачу нікого, хто міг би вже зараз конкурувати з гравцями основи. Така сама ситуація і в Говерлі. Абсолютно не вірю, що той же Влад Калітвінцев зможе залишитися в Динамо. Його Чорноморець здобув тільки одну перемогу в чемпіонаті, думаю, що це не той показник, щоб реально розраховувати на місце в основі Динамо.

Мені дуже імпонує гра Циганкова. На жаль в нього дуже багато травм. Вірю в те, що він залишить свої проблеми позаду і зможе розкрити весь свій потенціал в повному об’ємі

Динамо та збірна України:

Давно вже Динамо не було базовим клубом національної команди. В деяких матчах доходило до того, що в основі збірної було 5 динамівців.Особливо приємно, що важливу роль в перемозі над Словенією зіргали саме динамівські гравці.

До Хачеріді, Гармаша та Ярмоленка в основі збірної вже приєдналися Сидорчук та Рибалка. Останній стає ключовою фігурою в побудовах Михайла Фоменка. Після травми Зозулі свій ігровий час в збірній отримає і Артем Кравець. Сподіваюся, що наступним представником буде Віталій Буяльський

Негатив:

Я не отримую взагалі ніякого задоволення від гри Динамо в чемпіонаті України. Дійсно інколи буває дуже навіть нудно. Гра не виразна, не має відчуття, що це грає саме Динамо. В цьому році, я не можу пригадати жодної змістовної гри Динамо в чемпіонаті. Навіть в матчах проти Чорноморця чи Сталі в нас були проблеми. В новому чемпіонаті ми поки не переграли жодну команду з топ- три. Навіть в цих матчах ( Шахтар, Зоря) Динамо не забило жодного м’яча( 0-4, 0-0).

Хочеться бачити в майбутньому більше виразну гру команди

Друге, найбільш негативне враження – це вболівальники. В єврокубках, навпаки, дуже багато емоцій( Генгам, Челсі), а в чемпіонаті на матчі приходить в районі 10 тисяч глядачів. На майже 70-ти тисячному стадіоні – це виглядає жахливо. Висновок такий, що з вболівальниками ніхто ніколи не працював.

Цілі на новий сезон:

Звичайно, що це чемпіонство. Це не скільки звання найкращої команди країни, насамперед – можливість грати в ЛЧ. Без чемпіонства потрібно зовсім по-іншому готуватися до сезону. Особливо це буде важко зробити в світлі ЧЄ, де буде представлено дуже багато динамівців